Як не вигоріти під час пошуку роботи: лайфхаки від OLXOLX Робота продовжує публікувати випуски влогу «Свої люди»: це 15-хвилинні інтерв’ю з найцікавішими роботодавцями та лідерами думок у HR-галузі України, в яких ми говоримо про те, як ефективно підбирати, мотивувати, розвивати й утримувати працівників у сегменті лінійного та масового персоналу.
Веде влог запрошений експерт – Лана Солнцева, HR-практик з 15-річним досвідом і бренд-амбасадор OLX Робота.
Наша наступна героїня – заступниця керівника Київського метрополітену Наталка Макогон. Вона розповіла, чому в метрополітені люди працюють по 20-40 років, кого беруть на роботу, скільки отримують машиністи та про безкоштовний проїзд для «своїх».
Щодня понад 8000 працівників обслуговують близько 900 000 пасажирів
Наразі в штаті метрополітену – 8104 людини. Для порівняння – це наче невеличкий райцентр України, що цілодобово працює під землею.
Пандемія дуже сильно вплинула на пасажиропотік, і зараз наші працівники обслуговують близько 900 000 користувачів метро. Під час негоди, наприклад, коли сильний снігопад і багато хто залишає вдома свої авто, цифра зростає до одного мільйона на день. А до пандемії ми перевозили 1,5-1,7 млн пасажирів щодня.
Не вистачає фахівців робітничих професій
У нас близько 300 вакансій. Увесь наш колектив налічує 350 професій, і зараз бракує саме робітничих фахівців. Проте така тенденція спостерігається на всьому ринку: працедавці шукають фахових сантехніків, швачок. Ми ж у метрополітені потребуємо професійних електриків, тих, хто вміє працювати з ескалаторним обладнанням тощо. Реально не вистачає фахівців.
Людина реагує швидше, ніж техніка
Посада людини, яка сидить у кабінці біля ескалатора, називається «черговий біля ескалатора». В нас часто запитують саме про цього працівника, бо з боку здається, що він нічого не робить. Насправді ж слідкує за роботою ескалаторів на станції.
Наразі всі процеси цифровізуються, і на багатьох станціях у таких кабінках встановлені камери спостереження. Але, як показує практика, людина реагує швидше.
Уявімо, що пасажир упав на ескалаторі. Черговий ефективніше оцінить його стан і те, що треба зробити: викликати швидку, допомогти підвестися, вимкнути/увімкнути обладнання. Працівник біля ескалатора – як рибалка, який чекає, і в момент, коли на гачку опиняється риба, він реагує.
Зараз на частині станцій (але згодом їх буде більше) є аптечки, упаковані за новими стандартами, де є всі перев’язувальні матеріали. Якщо пасажиру знадобиться допомога, наш черговий біля ескалатора може дати йому аптечку.
«Наша» людина – фахівець, який приходить за стабільністю
На кожну вакансію отримуємо близько 15 відгуків. У нас специфічні види робіт, тому кожну позицію закриваємо протягом місяця-півтора залежно від конкретної професії.
Перша проблема, з якою стикаємося, – заробітна плата. Люди шукають вищу зарплату, ніж можуть запропонувати комунальні чи державні підприємства. Водночас у нас достатньо стабільний соціальний пакет.
До нас приходять люди, зазвичай, сімейні, які шукають постійне місце роботи, зі стабільною фінансовою винагородою. Останню виплачуємо двічі на місяць, за всіма нормами, день у день. Також ми видаємо робочу форму. Графік залежить від посади, але кожна людина чітко знає, коли в неї зміни та скільки годин тривають, коли день зарплати, коли відпустка, знає, що лікарняні оплачуються. «Наші» люди – фахівці, які приходять за стабільністю.
Також у нас є профспілка, за внески до якої людина може брати путівки. На багатьох підприємствах це вже наче рудимент. Але для робітничих професій відпочинок у санаторіях Закарпаття чи Прикарпаття – це дуже важливо. Раз на рік люди можуть відвідати самостійно або з родиною ті заклади, з якими в нас укладені контракти.
Метро – робота на все життя
Середній термін роботи працівника метрополітену – від 20 до 40 років. У багатьох наших людей єдиний запис в трудовій книжці – це Київський метрополітен.
Є ті, хто працює навіть понад 50 років: вони прийшли після університету і нікуди більше не переходили. Стабільність, розуміння, що виконуєш велику місію, працюєш на стратегічному підприємстві – все це дуже захоплює людей, тому вони залишаються в нас.
Машиніст отримує «на руки» до 30 000 грн
Найбільш оплачувані фахівці – машиністи, тому що їхня робота передбачає максимальний рівень відповідальності. Це як бути пілотом літака, коли за спиною 1500 людей, і ти за них відповідаєш протягом дня.
Працюючи в метрополітені, машиніст підвищує свій професійний рівень – класність. Якщо є стаж роботи та певний клас, ці фахівці можуть отримувати до 30 000 грн. Стартова зарплата у такого робітника близько 17 000 грн, потім ідуть надбавки, стаж та вислуга років. Це гроші, які людина отримує «на руки».
Щодо інших робітників, то в контролера стартова зарплата – 12 000 грн, у чергового на станції – близько 15 000 грн. Найменше отримують ті, хто виконує так звану некваліфіковану роботу – наприклад, послуги з прибирання. Ці працівники заробляють близько 8000 грн.
Ми – підприємство з підвищеним рівнем небезпеки
Адаптація новачків триває близько двох місяців залежно від посади. Наприклад, у чергових на станціях, контролерів, касирів вона найдовша: їм необхідно вивчити велику кількість нормативних документів, пристроїв, норм та графіків, з якими доведеться працювати щодня.
Зазвичай нові робітники починають працювати у сформованих колективах, щоб швидше навчитися в тих людей, які вже професійно виконують певні функції. Ознайомлюємо з обов’язками й безпосередньо перед працевлаштуванням. Ми проговорюємо функції та специфіку роботи кожного, розповідаємо про метрополітен, про те, чого очікуємо від працівників. Наша робота передбачає вивчення великої кількості нормативних документів, серйозну дисципліну, відповідальність, бо ми – стратегічне підприємство з підвищеним рівнем небезпеки, безпосередньо впливаємо на життя великої кількості людей.
Наприклад, контролер під час адаптації повинен вивчити й скласти іспит на знання всіх видів пільгових посвідчень, які можуть використовувати пасажири. А це 32 категорії! Робітник має знати, чи дійсне посвідчення, на що звертати увагу під час контролю, як проконсультувати пасажира, якщо він забув відповідний документ. Для цієї посади обов’язкова розмова з психологом, щоб визначити рівень стресостійкості. Для інших посад доцільність такої процедури визначає куратор, який наймає людей на роботу.
Зараз ми будуємо нові станції. Підбір персоналу починається за пів року до їх введення в експлуатацію: визначаємо керівника станції, колектив набираємо з тих працівників, які чітко знають свою роботу, а команди старих станцій поповнюємо новачками. Важливо, щоб на новому об’єкті одразу був сформований колектив, який може працювати в повну силу. Там «розкачування» немає.
Для роботи в метрополітені потрібне здоров’я
Під час відбору ми проводимо обов’язкові медогляди. Зокрема, машиністи повинні пройти психологічну експертизу. Її процедура визначена законодавством, усе відбувається за спеціальною програмою, розробленою міністерством.
Траплялося, що люди вчилися, мріяли про роботу машиніста і не проходили відбір за станом здоров’я. Не можна працювати на цій посаді із порушеннями зору чи слуху. Робітник має добре чути й бачити, що відбувається навколо, як працює обладнання, чи є дивні звуки. У машиніста повинно бути здорове серце, бо його робота – великий стрес і напруга.
У метрополітені потрібні здорові люди, і ми бачимо тенденцію, що таких стає дедалі менше. Наприклад, зараз до нас приходять навчальні групи машиністів, і 50% молодих хлопців може відсіятися здебільшого через стан здоров’я. На інші позиції у нас трохи інші критерії відбору.
До того ж у роботі можуть виникати нетипові ситуації, наприклад, пов’язані із самогубством. Після таких випадків працівники метрополітену знову відвідують психолога, їм надають додаткову відпустку. Згодом спеціаліст визначає, наскільки людина готова повернутися на роботу.
Працівники їздять у метро безкоштовно, бо це їхній офіс
Перше, про що в мене завжди запитують, чи ми їздимо в метро безкоштовно. Так, працівники не платять за проїзд, бо це їхній офіс. Такий бонус нам потрібен не стільки, щоб кудись доїхати, а щоб потрапити на свою роботу. У нас є службові картки для користування метрополітеном.
Також серед «плюшок» варто відзначити соціальний пакет, який приваблює людей: можливість взяти путівки, впевненість у лікарняних та відпустках. Наприклад, на багатьох підприємствах два тижні – це все, що є у робітника протягом року, щоб відпочити. Ми ж пропонуємо 24 передбачені законом дні. Оскільки багато хто працює у шкідливих умовах, то є ще додаткові дні відпустки.
Ще в нас є база відпочинку в с. Літки під Києвом, куди наші люди виїжджають відпочити за дуже демократичними цінами. На жаль, через пандемію заклад не працює. Але щойно будуть послаблення, співробітники знову зможуть розраховувати на цей відпочинок. Ми вже отримали дуже багато заявок від них.
Не дуже часто, але проводимо мотиваційні тренінги. Минулого року організовували виїзд для тих, хто працює в нас менше ніж рік (це робітники різних служб віком 25-28 років), щоб посилити їх як колектив.
Хочемо, аби працівники спілкувалися одне з одним незалежно від служби чи станції. Інколи в метрополітені буває так, що люди все життя проводять під землею і ніколи не перетинаються. Робітники однієї лінії можуть працювати на протилежних станціях, на різних змінах, жити в найближчому передмісті – і ніколи не зустрітися. Водночас трапляється й навпаки, коли люди працюють разом і одружуються.
