Аналітика

Українці з міст найчастіше стикаються з фішингом, жителі сіл — з обманом за передоплатою: результати дослідження

5 Жовтня 2021   
 201
Українці з міст найчастіше стикаються з фішингом, жителі сіл — з обманом за передоплатою: результати дослідження

Українців в онлайні ошукують багатьма методами: пенсіонерів, наприклад, утричі частіше за інших — через SMS про виграш у лотерею. А кожного четвертого підлітка — після відкриття шкідливого посилання. Мешканці сіл частіше стикаються з продажем неіснуючого товару за передоплатою, а кияни — з фішинговими атаками. Стать, до речі, практично не впливає на ймовірність зустріти шахрая в інтернеті.

Такі дані наводить аналітична служба OLX після опитування 25 тис. користувачів інтернету.

Місце проживання

Місце проживання значно впливає на тип шахрайств. Наприклад ⅔ жителів селищ міського типу та сіл стикаються зі спробами продати їм неіснуючий товар за передоплатою, а от жителі міст у 1,5 раза частіше отримують фішингові посилання. Жителі райцентрів на третину частіше за інших стикаються з підробленими квитанціями про оплату.

У селах в цілому менше обізнаних з базовими правилами кібербезпеки. Якщо понад 42% містян не спілкуються за межами платформи, де здійснюють угоду, та не відкривають посилань від незнайомих людей, то серед мешканців сіл — це тільки 33% опитаних.

Водночас жителі столиці найбільше потерпають від фішингу (36% від усіх видів онлайн-шахрайств у Києві), а от у Дніпрі, Одесі, Харкові та Львові половина випадків пов’язана з передоплатою неіснуючого товару.

Найбільш відповідально до звернень у Кіберполіцію ставляться у Львівській області — кожний восьмий ошуканий подасть заяву, а найменш — в Одеській — тут звернеться тільки кожний 14-ий.

Вік

Серед всіх вікових категорій 80% випадків онлайн-шахрайств відбуваються у месенджерах (Viber, Telegram, WhatsApp). Однак пенсіонерам утричі частіше надсилають шахрайські SMS та у сім раз — електронні листи про «виграш у лотерею», «нові умови тарифу» чи «правила карантину». Водночас 57% українців віком від 46 до 65 років стикалися зі зловмисниками, які просили зробити передоплату за неіснуючий товар.

«Молодь віком 18-25 років у кожному третьому випадку натрапляє на фішинг, а кожний четвертий неповнолітній втратив гроші після переходу за шкідливим посиланням на сайт-підробку відомого бренду. Це пов’язано з тим, що молодь більше за старше покоління проводить час в онлайні, але так само слабо обізнана з базовими правилами кібербезпеки — у школах цього не навчають досі. Українці віком 65 років та старше удвічі частіше за молодь ведуться на схему з підставним кур’єром та у півтора раза частіше за інших натрапляють на шахрайства з використанням фейкових скриншотів про оплату», — деталізує Віктор Нобіуз, керівник відділу бізнес-аналітики OLX Україна.

Молодь більш обізнана з базовими правилами кібербезпеки, однак загальний рівень навичок онлайн-поведінки лишається невисоким:

Правила кібербезпеки До 18 років Після 65 років
Не відкривають посилання від незнайомців 48% 28%
Не розголошують платіжні дані банківської картки 30% 29%
Звертають увагу на оцінки і відгуки 38% 19%
Не обговорюють угоду поза платформою
(у сторонніх месенджерах)
39% 38%
Перевіряють посилання на olx.ua 14% 7%
Перевіряють номер продавця / покупця в базах відгуків 26% 21%
Уважно оцінюють текст у SMS чи пошті 22% 14%
Звертають увагу на манеру спілкування (наприклад, чи є психологічний тиск або маніпуляції) 45% 38%

Водночас про кібербезпеку 65% неповнолітніх та 48% пенсіонерів дізнаються з соцмереж, 38% та 23% — від друзів та родичів, а от кожен третій українець віком від 65 років — з освітніх проєктів на кшталт Онлайн[за]хист.

Стать

Практично не впливає на ймовірність натрапити на шахрая. І чоловіки (78%), і жінки (88%) отримують шкідливі посилання від шахраїв у Viber, Telegram чи WhatsApp. Тільки чоловіки уважніше перевіряють адресу сайту, куди їм пропонують перейти. Українцям удвічі частіше за українок надходять шахрайські SMS (виграш в лотерею, «ви виграли авто» ) — 9% проти 4% від усіх випадків відповідно.

Після зустрічі з шахраєм представники обох статей поводяться однаково: більшість намагатиметься розв’язати проблему самостійно, до поліції звертатиметься тільки кожний десятий, але жінки майже вдвічі частіше за чоловіків звертаються до банку, щоб заблокувати картку.