Українці з міст найчастіше стикаються з фішингом, жителі сіл — з обманом за передоплатою: результати дослідження

350
Додати
до обраних
Поділитися

Українців в онлайні ошукують багатьма методами: пенсіонерів, наприклад, утричі частіше за інших — через SMS про виграш у лотерею. А кожного четвертого підлітка — після відкриття шкідливого посилання. Мешканці сіл частіше стикаються з продажем неіснуючого товару за передоплатою, а кияни — з фішинговими атаками. Стать, до речі, практично не впливає на ймовірність зустріти шахрая в інтернеті.

Такі дані наводить аналітична служба OLX після опитування 25 тис. користувачів інтернету.

Місце проживання

Місце проживання значно впливає на тип шахрайств. Наприклад ⅔ жителів селищ міського типу та сіл стикаються зі спробами продати їм неіснуючий товар за передоплатою, а от жителі міст у 1,5 раза частіше отримують фішингові посилання. Жителі райцентрів на третину частіше за інших стикаються з підробленими квитанціями про оплату.

У селах в цілому менше обізнаних з базовими правилами кібербезпеки. Якщо понад 42% містян не спілкуються за межами платформи, де здійснюють угоду, та не відкривають посилань від незнайомих людей, то серед мешканців сіл — це тільки 33% опитаних.

Водночас жителі столиці найбільше потерпають від фішингу (36% від усіх видів онлайн-шахрайств у Києві), а от у Дніпрі, Одесі, Харкові та Львові половина випадків пов’язана з передоплатою неіснуючого товару.

Найбільш відповідально до звернень у Кіберполіцію ставляться у Львівській області — кожний восьмий ошуканий подасть заяву, а найменш — в Одеській — тут звернеться тільки кожний 14-ий.

Вік

Серед всіх вікових категорій 80% випадків онлайн-шахрайств відбуваються у месенджерах (Viber, Telegram, WhatsApp). Однак пенсіонерам утричі частіше надсилають шахрайські SMS та у сім раз — електронні листи про «виграш у лотерею», «нові умови тарифу» чи «правила карантину». Водночас 57% українців віком від 46 до 65 років стикалися зі зловмисниками, які просили зробити передоплату за неіснуючий товар.

«Молодь віком 18-25 років у кожному третьому випадку натрапляє на фішинг, а кожний четвертий неповнолітній втратив гроші після переходу за шкідливим посиланням на сайт-підробку відомого бренду. Це пов’язано з тим, що молодь більше за старше покоління проводить час в онлайні, але так само слабо обізнана з базовими правилами кібербезпеки — у школах цього не навчають досі. Українці віком 65 років та старше удвічі частіше за молодь ведуться на схему з підставним кур’єром та у півтора раза частіше за інших натрапляють на шахрайства з використанням фейкових скриншотів про оплату», — деталізує Віктор Нобіуз, керівник відділу бізнес-аналітики OLX Україна.

Молодь більш обізнана з базовими правилами кібербезпеки, однак загальний рівень навичок онлайн-поведінки лишається невисоким:

Правила кібербезпеки До 18 років Після 65 років
Не відкривають посилання від незнайомців 48% 28%
Не розголошують платіжні дані банківської картки 30% 29%
Звертають увагу на оцінки і відгуки 38% 19%
Не обговорюють угоду поза платформою
(у сторонніх месенджерах)
39% 38%
Перевіряють посилання на olx.ua 14% 7%
Перевіряють номер продавця / покупця в базах відгуків 26% 21%
Уважно оцінюють текст у SMS чи пошті 22% 14%
Звертають увагу на манеру спілкування (наприклад, чи є психологічний тиск або маніпуляції) 45% 38%

Водночас про кібербезпеку 65% неповнолітніх та 48% пенсіонерів дізнаються з соцмереж, 38% та 23% — від друзів та родичів, а от кожен третій українець віком від 65 років — з освітніх проєктів на кшталт Онлайн[за]хист.

Стать

Практично не впливає на ймовірність натрапити на шахрая. І чоловіки (78%), і жінки (88%) отримують шкідливі посилання від шахраїв у Viber, Telegram чи WhatsApp. Тільки чоловіки уважніше перевіряють адресу сайту, куди їм пропонують перейти. Українцям удвічі частіше за українок надходять шахрайські SMS (виграш в лотерею, «ви виграли авто» ) — 9% проти 4% від усіх випадків відповідно.

Після зустрічі з шахраєм представники обох статей поводяться однаково: більшість намагатиметься розв’язати проблему самостійно, до поліції звертатиметься тільки кожний десятий, але жінки майже вдвічі частіше за чоловіків звертаються до банку, щоб заблокувати картку.

Поділитися
Додати
до обраних
Шахрайські схеми під час війни: як не потрапити на гачок зловмисників

Шахрайські схеми під час війни: як не потрапити на гачок зловмисників

Для декого війна – привід наживатися. Фіксуємо найпопулярніші схеми шахрайства та як не ставати жертвою обману.

Дізнайтесь про найцікавіше

Підпишіться на розсилку повідомлень про нові статті у нашому блозі. Оберіть рубрику або декілька рубрик, що вас цікавлять, і ми надсилатимемо вам сповіщення після публікації нових матеріалів.

Обіцяємо: це не буде занадто часто!