Конкурентна зарплата – не єдина умова хорошої роботи, але точно основна: якщо не покрити базові потреби співробітників, нематеріальні переваги втрачають сенс. Водночас 57% учасників опитування OLX Робота незадоволені рівнем оплати праці.
Як домовитися з роботодавцем про вигідні умови? Порадами з редакцією блогу OLX поділилася Олена Іванчикова, кар’єрний консультант та HR-менеджер з великим досвідом роботи у різних сегментах ритейлу.
1. Визначте свою вартість
Добрий початок у переговорах про зарплату – розуміння пошукачем своєї цінності на ринку праці. Для цього потрібно проаналізувати відкриті дані, наприклад, суми, зазначені у вакансіях та резюме.
Більш надійне джерело інформації – особисті зв’язки. «Поспілкуйтеся з колегами, які працюють у тій самій сфері на схожих позиціях, приблизно з тим самим досвідом. Дізнайтеся, скільки вони отримують, і, що дуже важливо, які у них обов’язки», – акцентує увагу Олена Іванчикова.
Такі лінійні позиції, як продавець або касир, називаються однаково, але у співробітників можуть бути різні задачі. Наприклад, на посаді товарознавця компанія пропонує зарплату на 10-15% вищу, але робітник ще й виконує обов’язки приймальника товару. «Потрібно порівнювати зарплати, за якими стоїть приблизно однаковий обсяг завдань. Обирайте той варіант, який ближчий: наприклад, бути універсальним солдатом з доплатою або вузьким фахівцем, але заробляти менше», – зазначає експерт.
2. Будьте об’єктивними
Чи варто писати в резюме, скільки хочете отримувати щомісяця? Експерт зазначає, що для лінійних позицій це не обов’язково. Розмір зарплат на ринку приблизно однаковий, а роботодавець у будь-якому випадку зв’яжеться з вами, якщо його зацікавить ваш досвід.
Якщо ви все-таки вирішили вказати зарплатні очікування – дуже важливо, щоб вони були адекватними: не перебільшуйте, але й не применшуйте, враховуйте можливості ринку, власний досвід та цінність для роботодавців. Наприклад, зі знанням англійської мови у сфері обслуговування можна претендувати на вищу винагороду.
3. Говоріть про гроші сміливо
Коли підняти питання зарплати, якщо її розмір не вказали у вакансії? «Це доречно вже на етапі телефонної співбесіди, щоб не витрачати даремно час, свій та компанії», – рекомендує Олена Іванчикова. Зазвичай на такому мініінтерв’ю, серед інших запитань, озвучують і зарплатну пропозицію.
Якщо роботодавець не почав розмову першим – кандидату бажано поставити пряме запитання в кінці бесіди. «Не соромтеся і пам’ятайте, що маєте на це право», – рекомендує експерт. Але не обмежуйтеся зарплатою, дізнайтеся більше про саму компанію, її продукти та плани розвитку: «Коли пошукача цікавлять тільки гроші, а до результатів, компанії чи особистих, йому байдуже – це негативно впливає на рішення про прийом на роботу».
4. Не розраховуйте на швидке «підвищення ставок»
Якщо у вакансії чітко вказали рівень зарплати, то, на жаль, представникам робітничих професій буде складно домовитися про привабливіші умови.
«Компанії не настільки гнучкі, як у випадку з топменеджерами чи рідкісними фахівцями, яких зазвичай «переманюють», зокрема завдяки вищим зарплатам», – пояснює Олена Іванчикова.
Коли роботодавці наймають людей на рядові позиції, то орієнтуються на ринок і конкурентів. Наприклад, якщо продавцеві в магазині одягу пропонують 13 000 грн, то розраховувати на 15 000-17 000 – не варто. Вищий заробіток варто пошукати в іншому сегменті – наприклад, у VIP-бутиках, де вимоги до персоналу суворіші.
«Підвищення зарплат в компаніях не відбувається коли заманеться, зазвичай їх переглядають раз на рік. Навіть якщо керівнику дуже сподобався кандидат – останньому не зможуть доплатити різницю в очікуваннях, оскільки робити це довелося б із власної кишені», – розповідає консультант.
5. Аргументуйте, але не жалійтеся
У кожної людини є побутові питання, які їй потрібно вирішувати щомісяця. Це можна враховувати під час переговорів, але важливо вибрати правильну тактику.
«Ви можете аргументовано пояснити, чому розраховуєте на певну суму, наприклад, з огляду на вартість оренди житла або необхідність платити за навчання, – зазначає Олена Іванчикова. – Також можна вказати на інші принципові моменти. Наприклад, що для вас критична своєчасна і стабільна виплата грошей».
Це не вплине на пропозицію роботодавця, але допоможе зрозуміти, наскільки його можливості збігаються з очікуваннями пошукача. Так, якщо кандидат має заплатити 6000 грн за оренду житла, йому не підійде варіант оплати, де ставка – 4000 грн, а решта заробітку – бонуси за продажі.
«Водночас не варто розповідати роботодавцю всі деталі особистих проблем і потреб, переказувати біографію. Під час масового підбору компанії можуть проводити десятки співбесід на день, і в кожного кандидата – своя історія. Емоції не вплинуть на фінансові можливості роботодавця», – пояснює Олена Іванчикова.
6. Враховуйте винагороду в комплексі
Є ряд умов праці, які гарантує законодавство, але на практиці їх дотримуються не завжди. Наприклад, штрафи заборонені, а лікарняні та відпустки повинні оплачувати в установленому законом порядку. Запитайте, як вирішують ці питання в компанії. Немає гарантій, що вам скажуть правду, але спробувати прояснити деталі варто.
Коли вибираєте роботодавця, враховуйте не тільки ставку та змінну частину (бонуси і премії). Проведіть розрахунки, щоб оцінити, яка пропозиція вигідніша. «У компанії можуть пропонувати безкоштовне харчування, розвозку або медичне страхування – це економить певну суму, – перераховує експерт. – Важливо зрозуміти, що є цінним особисто для вас». Наприклад, можливо, кандидату не потрібне медстрахування, тому що він звик ходити до знайомих лікарів у рідному місті, а ось додаткова тисяча гривень йому не завадить.
7. Фокусуйтеся на майбутньому
«На співбесіді обов’язково запитайте, від чого залежить підвищення зарплати, як часто її переглядають, – радить Олена Іванчикова. – Уточніть, з чого складається винагорода: скільки становить постійна, а скільки – змінна частина, і як дохід залежить від кар’єрного просування».
Можливо, на вищий рівень зарплати можна розраховувати після проходження випробувального терміну (варто дізнатися, скільки він триватиме) або за результатами роботи (важливо розуміти, якими саме).
Зазвичай можливість отримувати більше пов’язана із розвитком в організації. «Наприклад, стандартна кар’єрна драбина в ритейлі – це продавець, старший продавець, адміністратор, директор магазину. Запитайте у роботодавця, скільки підвищень відбулося в компанії останнім часом, – підказує експерт. – Якщо за пів року ніхто не змінив своєї позиції – швидше за все, перспектив зростання, а отже й підвищення зарплати, небагато. І навпаки».
Але з винагородою зросте і рівень відповідальності. З досвіду Олени Іванчикової, на співбесіді кандидати часто заявляють про бажання розвиватися, але на практиці можуть виявитися не готовими до такого навантаження і вважають за краще залишатися на своєму місці – це особистий вибір кожної людини.
Текст: Катерина Маєвська