Через розподільний щиток електрика заходить із під’їзду до квартири. Частіше він розташовується одразу на вході — для зручності. Проте він не єдиний у ланцюгу. Розуміти, що таке щиток для лічильника та як має працювати електрика у вашій оселі, важливо з огляду на економність і безпеку.
Що таке електричний щиток?
Щиток — це скринька, зроблена з пластику або сталі. В неї вмонтовано спеціальне обладнання, наприклад, лічильник електроенергії, що веде облік кількості й розподілу електричної енергії за джерелами споживання. Для будь-якої енергомережі в будинку чи комерційному приміщенні це — обов’язковий елемент.
Крім того, електричний щиток має ще одну задачу — захистити довкілля, людей та обладнання. Завдяки цьому атрибуту можна уникнути:
- ураження електричним струмом;
- пожежі через загоряння проводки;
- короткого замикання в ланцюзі.
Всередині щитка встановлено стандартизовані прилади: реле напруги, засоби для кріплення як-от DIN-рейки, заземлення, дроти з різною напругою тощо. Усі елементи для електрики представлено на OLX.
Встановлюють щитки переважно в кімнатах із вільним простором та без впливу підвищеної вологи, пожежної небезпеки. Наприклад, на кухні біля газової колонки не можна встановлювати щиток. Також треба регулювати його за висотою так, щоб доросла людина мала вільний доступ до нього, могла бачити маркування та керувати перемикачами за потреби.
Типи електрощитків
Вивчення базових правил дає вам змогу зрозуміти, як зібрати електричний щиток. До того ж у сучасних моделях цей процес максимально спрощено завдяки комплектувальним деталям. Наприклад, замок можна встановити зі зручного боку, а для кріплення припустиме використання пластикових гвинтів.
Поверховий електрощит у під’їзді
Електроенергія в багатоквартирному будинку починається з головного розподільчого щитка. Він передає енергію на поверхові щитки, а звідти — до квартир. У ньому обов’язково є:
- автомати або запобіжники, що захищають від перенавантаження лінії;
- прилади для обліку енергії — залежно від будинку можуть бути комерційними та технічними;
- пристрої для контролю за якістю електроенергії;
- допоміжні захисні системи — наприклад, відключення навантаження під час пожежі.
Далі встановлюють ввідно-розподільчий пристрій — він забезпечує розподіл енергоживлення на конкретних споживачів. Наприклад, на під’їзд. Тут також є лічильники, запобіжники, автомати тощо. Нарешті, від цього пристрою живлення подається в поверхові щитки.
У старих будинках усі автомати встановлено на поверхових щитках. Проблема в тому, що стара електромережа погано витримує навантаження сучасної побутової техніки. У домах нового фонду автомати вводять уже до квартири споживачів, щоб не залежати від сусідів. Проте поверхові щитки однаково необхідні. Це спрощує доступ електрикам до вашої мережі в разі аварії.
Важливий крок у побудові локальної електромережі — ПЗВ. Що таке ПЗВ в електриці? Це пристрій захисного відключення. Його встановлюють після лічильника й автоматичного вимикача. Далі для зв’язування деяких деталей використовують шини, що мають надійну ізоляцію.
Поверховими щитками опікуються комунальні служби. Усі прилади запломбовані, а мешканці не мають доступу до щитка.
Електричний щиток у квартирі
Підключення розподільчого щита у квартирі дещо відрізняється. Типова схема електричних щитів:
- Комутаційний апарат — ним може бути автомат із ПЗВ, що мінімізує ризик від перенавантажень у мережі.
- Лінійні автомати, що захищають освітлення. Бажано на кожне приміщення ставити окремий пристрій.
- Для розеткової лінії використовують диференційний автомат.
Як правильно зібрати електричний щиток? Найпростіша схема для однокімнатної квартири:
- корпус, що має дін-рейки;
- автомат — два полюси, 32 А;
- електричний лічильник;
- ПЗВ із такими характеристиками, як 2P 40А/30 мА;
- три однополюсні автомати на 16 А кожен (для розетки, освітлення та пральної машини;
- нульова PEN-шина для підключення нуля та захисту.
Якщо кімнат більше, треба збільшувати і кількість лінійних автоматів. На розетковій лінії додатково ставлять двополюсні ПЗВ із номіналом 16—25А/10мА. Це необхідно через побутову техніку як-то пральна машина, холодильник. У цьому випадку можна не встановлювати заземлення. Захисту буде достатньо.
Електричний щиток у приватному будинку
Приватні будинки мають також різні типи проводки. Вона може бути призначена для 220 або для 380 Вт. Для невеликих заміських будинків або дачних котеджів схема доволі проста. У таких приміщеннях немає великого навантаження, тож електричний щиток нагадує за схемою звичайний для однокімнатної або двокімнатної квартири.
Для монтажу розподільного щита знадобляться:
- сам корпус зі встановленою DIN-рейкою;
- двополюсний вимикач із номіналом 40 А;
- лічильник однофазний — номінал струму відповідає показнику вступного автомата;
- ПЗВ із показниками 50А/30мА;
- пакетні автомати на 1 полюс (від 16 А на освітлення і розетку, від 25 А — на побутову техніку);
- нульова та захисна шини;
- ізольована гребінка.
Якщо у вас більше робочих ліній (гараж чи сарай-майстерня), використовуйте додаткові автомати та ПЗВ. Це не дозволить витікати струму та шкодити проводці.
Якщо мережа в приватному будинку трифазна, тоді схема дещо відрізняється. У корпусі має бути декілька рейок, автомат має містить 3 полюси з номіналом 63 А, електролічильник має бути відповідного номіналу, теж трифазний. ПЗВ ставиться чотириполюсний із 80А/300мА. Це потрібно, щоб захистити контур. Для розеток необхідно встановлювати додаткові ПЗВ на два полюси, номінали можуть варіюватися від 10 до 30 мА.
Як вибрати електричний щиток: поради
Загалом ви тепер знаєте, як зібрати електрощиток. Але залишається важливе питання: як його вибирати? Залежить це від потреб конкретної електромережі.
Різновиди електрощитків за конструкцією
За конструкцією електрощитки можна розділити на два різновиди:
- Навісний — ширина бічної сторони може відрізнятися. Встановлюють їх на стіну чи іншу опору. Використовують сталь товщиною до 1 мм, жорсткість забезпечує безпечний монтаж. Якщо висота до 80 см, передбачено всього один замок, якщо більше — два.
- Вбудований — корпус також має товщину в 1 мм, використана сталева маска, на яку кріпляться дверцята. Встановлюють за допомогою модульних систем або монтажних панелей. Частіше на 120 мм вбудовують у стіну, внутрішній захист відповідає показнику IP31.
Рідко використовують підлоговий щиток. Він може мати захист вище — IP55, 65. Зверху на нього укладають спеціальний цоколь.
Для відкритої проводки краще підходять навісні щитки, а для прихованої — вбудовані. Також навісні конструкції безпечніші для дерев’яних будинків.
Пластиковий корпус виглядає привабливіше у квартирі, але він не такий довговічний. Для вулиці однозначно практичнішим варіантом буде сталь.
Яка кількість місць має бути в електричному щиті?
Монтаж автоматичних вимикачів та інших комплектувальних деталей залежить від того, на який результат ви очікуєте. Можете почати з того, що визначите кількість автоматів, потрібних для квартири. Їх кріплять на DIN-рейку, ширина якої складає 3,5 см. Один автоматичний вимикач займає місце розміром в 1,75 см.
Коли ви розраховуєте «посадкові місця» в щитку, враховуйте, скільки їх усього має бути. Найпростіша розподільна скринька складається щонайменше з 20 різних елементів: автомати, клемник, електролічильник, розетка на дін-рейку тощо.
Наповнення щитка залежить від того, скільки джерел споживання є в приміщенні. Якщо на приміщення йде понад 400 м проводки, показник набагато збільшується. Зазвичай кількість місць у щитку кратна 12, — тобто 24, 36, 48 тощо. Можна для квартири вибирати найпростіший варіант — на 24 місця. Але оптимально одразу придбати щиток на 36 місць, щоб у майбутньому мати простір для змін.
Ви можете вибрати електрощиток і самостійно під’єднати деталі в ньому. Якщо у вас немає досвіду, зверніться по допомогу до професійних електриків. І навіть у такому випадку краще розумітися на базових схемах, аби перевірити роботу найманих працівників.