Історичний фуд-гід Україною

У світі гастрономії є місця, де їжа стає чимось значно більшим, ніж просто харчування. Це новий неповторний досвід і жива частинка історії. Адже кожна страва вміщує століття традицій та кулінарних секретів, які передавалися від покоління до покоління. А в самому серці східноєвропейської гастрономічної мапи розташована українська кухня.

Сьогодні неповторна національна спадщина України розгортає перед нами свої смаки й аромати сторінку за сторінкою. Усі її елементи відображають різні регіони країни. Від старовинних рецептів карпатських господинь до вишуканих донецьких делікатесів.

Різноманіття та сезонність

Українська кухня базується насамперед на багатстві природних ресурсів. Свіжозібрані весняні трави, розкішні плоди літа або як слід витримана консервація посеред зими — це своєрідна подорож крізь природні цикли.

• Весна.

Упродовж весняного періоду активно використовуються перші свіжі овочі та зелень. Наприклад, борщ із молодими буряками, щавлевий суп, салати, а також легкі м’ясні страви.

• Літо.

Літній сезон приносить нам різноманіття фруктів, ягід та овочів. Неабиякою популярністю користуються салати з томатів, огірків і зелені. Поширені й страви та напої зі свіжих фруктів: вареники з вишнями, пироги, компоти.

• Осінь.

Це час урізноманітнення раціону грибами, делікатесами з гарбуза, пізніми ягодами, яблуками та грушами. Традиційними на столі тоді є каші з грибами, соуси з них, а серед напоїв — вишневі та яблучні наливки.

• Зима.

Взимку українці віддають перевагу ситнішим стравам. Популярні наїдки — борщ, вареники з капустою та картоплею. Переважно це консервовані або солені продукти, як-от капуста, огірки, гриби, що зберігаються протягом усієї холодної пори року. До слова, поділилися секретами вдалого консервування овочів та фруктів у попередній статті.

Гастрономічна мапа України

Борщ, вареники, ковбаси, сало, капустяні страви — ось насправді лише декілька прикладів із традиційного меню, які з часом стали візитівкою української кухні. Ба більше, кожна з них має унікальний смак та особливий спосіб приготування у різних частинах держави.

Річ у тім, що для регіонів України характерні свої природні умови, що впливають також і на доступність певних продуктів та сировини. Наприклад, на півдні більше можливостей для вирощування кукурудзи та інших теплолюбних культур, тоді як на заході це гриби та м’ясо від традиційного пасовищного скотарства. Тому кожна область унікальна власними фірмовими стравами.

Українське профільне гастрономічне видання PostEat за підтримки національної мережі супермаркетів VARUS та спільно з експертами дослідили кулінарні особливості різних областей і поділилися гастрономічною мапою України.

• Дніпропетровська область: рибна юшка.

Як виявилося, це дуже давня страва. Вона з’явилася на столах українців у XV столітті!

• Київщина: котлета по-київськи.

Мало не культова! Ці котлетки розпочали готувати ще за часів гетьмана Павла Скоропадського у 1918 році. А подавали їх, зокрема, й офіцерам штабу гетьмана у ресторані готелю «Континенталь».

• Запорізька область: куліш.

Козацький пшоняний суп на м’ясному відварі або воді, який затирають салом із цибулею й часником.

• Автономна Республіка Крим: янтики.

Так називають пиріжки із прісного тіста з баранячим фаршем та гострими приправами, смажені на сковороді. Разом із іншими традиційними стравами, складає основу кримськотатарської кухні.

• Донеччина: рулька по-донбаськи.

Йдеться про частину свинячої ноги (де вона з’єднується з лопаткою або стегном), запечену до рум’яної скоринки у фользі або тісті.

• Луганська область: м’ясний рулет з омлетом.

Це страва зі свинячого та яловичого фаршу, яку розкладають на шматку полотна, а зверху — омлет і варена морква. Рулет згортають, щільно зав’язують і відварюють у підсоленій воді.

• Херсонська область: бекмес із кавуна.

А це густий сироп, який виготовляється із соку стиглих кавунів (без додавання цукру). Його ще називають кавуновим медом.

• Вінниччина: вінницькі лежні.

Неодмінно варто скуштувати ці картопляні пироги з капустою, м’ясом, грибами, шкварками, оселедцем чи чорносливом — на вибір.

• Волинь: токмачі.

Варіація картопляних пиріжків із різними начинками, які подають як додаток до супів або ж як окрему страву.

• Житомирська область: деруни.

Основним інгредієнтом цих картопляних млинців є терта картопля. Власне, від способу приготування й походить сама назва.

• Закарпаття: бограч.

Це гуляш, приготовлений із декількох різновидів м’яса (від трьох до п’яти), із додаванням овочів і спецій.

• Івано-Франківська область: квасолева зупа.

Насправді це один із найситніших супів української кухні. Основний його секрет — у тому, що квасолю потрібно замочувати заздалегідь (найкраще — на ніч).

• Кіровоградська область: крученики.

Смажена страва, переважно з овочів, туго обгорнутих тонким шаром м’яса або риби.

• Львівщина: галицький (львівський) сирник.

Традиційний смаколик галицької кухні. Автор десерту достеменно не відомий, але популяризаторкою вважається Дарія Цвек — кулінарка, авторка збірників рецептів української народної кухні.

• Миколаївська область: товченики по-вітовськи.

Ця рибний наїдок офіційно входить до переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини регіону.

• Одеська область: форшмак.

Ніжний паштет із рубленого оселедця, який є чудовим доповненням до шматочка бородинського хліба.

• Полтавщина: галушки.

Славетний смаколик із вареного тіста у формі квадратиків або кульок. На відміну від вареників, не має начинки.

• Рівненська область: мацик.

Його готують шляхом тривалого зберігання свинячого сечового міхура або шлунка свині, щільно заповненого м’ясом і приправленого спеціями. Мацик ще відомий як український хамон.

• Сумська область: шпундра.

Так-так, це та сама страва зі свинини й буряків, яка згадується в «Енеїді» Івана Котляревського.

• Тернопільщина: мачанка.

Назва походить від карпатського слова мачати. Мачанки (соуси) з’явилися у відповідь на потребу урізноманітнити смак основної страви або пом’якшити солоність м’яса, заготовленого про запас.

• Харківська область: борщ по-слобожанськи.

Відрізняється від класичного способом приготування буряка, що надає йому цегляно-червоного відтінку.

• Хмельницька область: зіньківська ковбаса.

Характерними особливостями цього ковбасного виробу є чорний колір і неповторний аромат, а секрет смаку — в ретельному перемішуванні.

• Черкащина: буженина в тісті.

За однією з легенд, її назва корінням сягає у ті часи, коли у верхів’ях Західного Бугу проживали слов’яни. Місцевих жителів називали бужанами, а копчена або засолена свинина була доволі частою стравою на їхньому столі.

• Чернівецька область: мамалига.

Це кукурудзяна каша, схожа на гуцульський банош, але значно густіша. Подають її з бринзою, часником, шкварками чи м’ясом.

• Чернігівська область: булани.

Традиційний картопляний виріб із картоплі та крохмалю зі шкварками, підсмаженими з цибулею.

Рецепти цих страв можна знайти у статті від українського профільного гастрономічного видання PostEat, а всі необхідні девайси для приготування зручно обрати на OLX: у категорії «Посуд / кухонне приладдя».

Висновок

Дослідження української гастрономії — це своєрідна мандрівка часом, що знайомить нас із побутом, традиціями і культурними впливами. Від ароматного борщу, знаменитого в цілому світі, до апетитних вареничків — у кожній страві відчувається енергія природи. Це жива частинка культури, неповторний кулінарний витвір. Кухня України розкриває багатство звичаїв зі свого боку, будуючи місток між минулим і сьогоденням. Тому готуйте наші неймовірні страви, а OLX вам із цим допоможе!