Редакція блогу OLX продовжує серію інтерв’ю зі співробітниками компанії. Наша наступна героїня – HR-фахівець Крістіна Ароян. Вона розповіла, як перемогла свої страхи, як слабкі сторони кандидата стають його перевагами і чому на співбесіді важливо розповідати про свої мрії.
Про пошук себе та боротьбу зі страхами
– Крістіно, як почалася ваша кар’єра?
– Я закінчила Київський національний лінгвістичний університет за спеціальністю «Менеджмент». Після 2-го курсу почала шукати підробіток та дізналася про стажування в OLX.
Співбесіда пройшло дуже вільно. Я розповіла про себе, зізналася, що поки точно не знаю, чим хочу займатися, але готова багато працювати. Мене взяли (усміхається). Тоді в HR-відділі було лише дві особи (зараз – 13 разом зі мною), і мені довіряли різні рутинні завдання: я допомагала з документами, шукала й обдзвонювала кандидатів.
Мені вдавалося поєднувати роботу і навчання: вранці я ходила на заняття, потім їхала в офіс. Так пройшов мій третій та четвертий курс. Коли отримала диплом бакалавра, вирішила працювати на повний день. Разом з OLX я вже чотири роки.
– Чим вас приваблює HR-напрям?
– Мені завжди хотілося допомагати людям. Мріяла стати психологом, але для вступу та навчання потрібно добре знати біологію та хімію, а ці науки – не моя сильна сторона (усміхається). Але в HR-сфері теж можна спілкуватися з людьми і покращувати їхні життя.
– З якими труднощами ви стикалися на початку роботи?
– Найважче було вийти із зони комфорту і дзвонити незнайомим людям. Готувала шпаргалки та кожного разу збирала волю в кулак (усміхається).
Потім колеги почали запрошувати мене на «живі» співбесіди, щоб показати, як правильно спілкуватися з кандидатами. Згодом я почала проводити інтерв’ю самостійно.
Були пошукачі, з якими дуже комфортно. Я відчувала себе не інтерв’юером, а просто співрозмовником: допомагала людині знайти відповідь, якщо вона розгубилася, чи радила щось. Виходив відкритий і щирий діалог. Завдяки такому досвіду я ставала впевненішою як HR.
Про пошук «правильних» кандидатів
– Чи є у вас особисті HR-прийоми, які допомагають зрозуміти, підходить людина чи ні?
– Перш за все, потрібно допомогти кандидату розкритися. Тому я завжди даю відчути, що він прийшов не на допит: починаю інтерв’ю зі сторонніх тем, під час розмови намагаюся поділитися якоюсь історією, щоб розрядити обстановку.
«Наш» кандидат сміливо говорить про сильні та слабкі сторони. Не боїться зізнатися, що чогось не вміє. Не прагне щось прикрасити, щоб «набити собі ціну». Ця відкритість викликає симпатію, допомагає налагодити контакт з людиною.
– Що з досвіду підбору співробітників вам найбільше запам’яталося?
– Траплялося, що людина цікавилася однією позицією, а зрештою її прийняли на іншу. Наприклад, під час бесіди з кандидатом на вакансію менеджера з продажів ставало зрозуміло, що людина хоче не продавати, а спілкуватися з людьми. Тоді я пропонувала їй вакансію спеціаліста голосової підтримки користувачів. Інший приклад: пошукачу подобається аналізувати, перевіряти текст на помилки, а не вести довгі листування – тоді йому однозначно більше підійде вакансія модератора, ніж спеціаліста письмової підтримки.
Наше завдання – не закрити позицію, а знайти людину, яка буде відчувати себе на своєму місці.
– А чи було так, що кандидат не відповідав усім вимогам, але йому все одно запропонували роботу?
– Не буває фахівців з ідеальним поєднанням умінь, навичок та якостей. Тому якщо не проявляти гнучкість, відповідного кандидата можна не знайти ніколи. Потрібно зосередитися на тому, що людина вже вміє, у чому її «сила», як вона може виділитися серед інших.
Наприклад, якщо кандидат підходить як професіонал, він поділяє наші цінності, але в нього «кульгає» англійська – ми все ж зробимо вибір на його користь. Але попросимо підтягнути мову на випробувальному терміні.
Іноді мінуси пошукача навіть стають його перевагами. В деяких випадках краще десь не дотягувати, але хотіти вчитися, щоб стати кращим, ніж працювати надто розслаблено та надупевнено. Незнання стимулює розвиватися. Тому не потрібно боятися подаватися на вакансію, якщо чогось не знаєш.
– Якими висновками про пошук роботи ви можете поділитися?
– Роботодавці люблять мрійників. Тих, хто не боїться говорити про свої бажання. Наприклад, на одній співбесіді кандидат зізнався, що хоче працювати в NASA. Це амбітна мета, але вона звучала цілком реалістично, показувала прагнення людини. І ми з радістю прийняли її в команду: для нас дуже важливо бачити в OLX-рах такі сильні та усвідомлені мрії.
Немає нічого поганого в тому, щоб зізнаватися в своїх справжніх цілях, – хороший керівник тільки підтримає і допоможе. Головне, щоб вони були «здоровими»: людина розуміла, чого вона хоче, які кроки потрібні для досягнення мети, і поступово рухалася вперед. Набагато гірше, коли вона «розпорошується» на все й одразу і не розуміє, до чого прагнути.
– Могли б ви перерахувати основні HR-тренди? На які з них ви орієнтуєтеся?
– Штучний інтелект і автоматизація. Наприклад, зараз ми разом із зовнішнім підрядником створюємо систему, яка буде повністю супроводжувати процес підбору персоналу: збирати всі відгуки із сайтів пошуку роботи, створювати аналітику та звіти, вести комунікацію з кандидатами.
HR-аналітика. Важливо переводити все в цифри, щоб розуміти, для чого ми відкриваємо нову позицію в компанії, скільки на це йде ресурсів. Наприклад, ми очікуємо, що в найближчий рік активність на OLX збільшиться, тому прораховуємо кількість оголошень, які обробляє модератор, аналізуємо, скільки це займає часу, наскільки велике його завантаження. Так робимо висновок, що нам потрібно більше фахівців.
Бренд роботодавця. Зараз його важливо розвивати як ніколи, адже на ринок праці виходить покоління Z. Вони люблять інтерактив, їхню увагу завоювати не так просто. Важливо цікаво показувати та щиро розповідати про життя команди. Наприклад, ми проводимо дні відкритих дверей, ділимося новинами та порадами на нашій сторінці в Facebook – «Робота в OLX», публікуємо інтерв’ю зі співробітниками і навіть відеоролики з їхньою участю.
Про пошук роботи мрії
– Ви бачили вже чимало кандидатів. Дайте, будь ласка, ключові поради, як знаходити і отримувати роботу мрії.
– Головне – не чекати, а діяти. Навіть якщо немає відкритих вакансій.
Виберіть напрямок, визначтеся зі своїми цінностями і принципами, щоб шукати ті компанії, які їх поділяють. Наприклад, якщо я хочу допомагати людям, то точно не піду працювати в сфери, які їм шкодять.
Складіть список з 4-5 пунктів, що для вас критично важливо в працевлаштуванні: вільний графік, кар’єрне зростання тощо.
Сформуйте перелік компаній, де ви хотіли б працювати. Для цього можна подивитися інтерв’ю з їхніми керівниками та співробітниками, почитати про життя компаній на сторінках в соцмережах. Після цього просто напишіть їм, що мрієте стати частиною команди. Навіть якщо там немає відкритих вакансій, ваше резюме можуть зберегти або навіть запропонують познайомитися особисто – ініціативність цінується. Наприклад, ми ведемо базу кандидатів за різними позиціями, і коли одна з них відкривається, зв’язуємося з людиною, для якого ця робота може бути актуальною.
– Чого ніколи не варто робити кандидатам?
– Виявляти фальшиву, надмірну доброзичливість. Якщо вам дійсно сподобалося співбесіда, можете щиро про це сказати, подякувати, зробити комплімент. Але якщо у вас не виникло таких емоцій, просто будьте ввічливими.
Ще буває, що кандидати намагаються прикрасити свій досвід, перебільшити навички, думаючи, що зможуть обдурити HR-а. Якщо у мене виникають сумніви (наприклад, у тому, що я чую, є протиріччя, або людина дає абстрактну відповідь на пряме запитання), я починаю більше розпитувати пошукача. Іноді вдається навіть підвести розмову до того, щоб він сам зізнався, що насправді не такий сильний, яким хоче здаватися (усміхається).
Про пошук пріоритетів, натхнення та свято щодня
– Які ваші повсякденні завдання?
– Я одночасно веду кілька вакансій: шукаю кандидатів, проводжу співбесіди. Контролюю роботу страхового брокера. Є завдання, пов’язані з автоматизацією рекрутменту.
Вітаю співробітників з днем народження: потрібно надіслати лист на пошту, організувати особисте привітання в офісі, замовити квіти, вручити подарунок. Оскільки в нас працює більше 300 співробітників, то майже кожен день у когось свято. А іноді одразу в кількох людей (усміхається).
Регулярно беру участь в інших HR-проєктах. Наприклад, створення наборів для новачків, де є все найкорисніше: футболка, пляшка, блокнот, брелок, холдер для пропуску. Мені потрібно було разом із підрядником розробити дизайн, підібрати матеріали тощо.
– Де ви отримуєте нові знання?
– Я люблю читати про інструменти, які спрощують роботу рекрутера. Часто відвідую профільні заходи, проходжу внутрішнє навчання в компанії.
Але важливо мати й захоплення, які ніяк не пов’язані з роботою. Для мене це випічка: можна працювати з тістом, «вимкнувши» мозок. Схоже на медитацію (усміхається). А приблизно рік тому я відкрила джерело натхнення в фуд-фотографії. Тепер веду невеличкий блог та мрію робити фото для ресторанів.
– Яку літературу можете порадити?
– Книжка Марії Кореллі «Спокута Сатани» – одна з тих, які на мене вплинули. Це історія про те, наскільки людина може бути безсилою перед спокусами, які її оточують, і як від них звільнитися.
Ще один важливий для мене твір – «Овід» Етель Ліліан Войнич: у ньому добре розкривається ідея, що у конфліктах пізнаються справжні цінності та принципи людини.
– Чого вас навчила ваша робота?
– Завжди дивитися страху в очі і не сумніватися, вийде чи ні. Краще перетерпіти жах першого кроку та радіти успіху, ніж шкодувати, що перемогти себе не вдалося.
Важливо не зраджувати своїх принципів заради чужого схвалення. Наприклад, у нашій компанії працюють люди, які надихають непохитністю переконань.
Текст: Світлана Васильченко
