Як не вигоріти під час пошуку роботи: лайфхаки від OLXНавіть якщо вибрана професія та колектив подобаються, щоранку прямувати на роботу з задоволенням здатні не так вже й багато людей. Для більшості з нас робота — це передусім місце, де можна заробити гроші, необхідні для комфортного життя. Проте іноді навіть фінансова складова не спонукає працювати більш ефективно, а працівник щоразу відтягує виконання завдань.
Хтось таку поведінку називає банальною лінню, інші — прокрастинацією. Що насправді стоїть за такою моделлю роботи та як мотивувати себе чи найманого працівника до більш ефективної діяльності?
Що таке прокрастинація?
Говорячи простою мовою, прокрастинація — це відкладання справ на потім без будь-якої вагомої причини. Тобто це певна пауза між бажанням/необхідністю що-небудь зробити та самою дією. Прокрастинатор, відтягуючи виконання роботи, усвідомлює, що зрештою від цього йому самому буде тільки важче, проте підсвідомо раз у раз повторює один і той самий сценарій.
До речі, суть прокрастинації закладена у самому терміні, який походить від латинського procrastinare — «відкладати на завтра» та давньогрецького akrasia — «робити що-небудь всупереч здоровому глузду».
Якщо порівнювати лінь та прокрастинацію, перша зазвичай є проявом інертності, нерішучості, браку ініціативності, а друга — тимчасовою втратою мотивації. Зазвичай у прокрастинаторів є мета у житті, амбітні плани на кар’єрний ріст, покращення фінансового становища. Проте в силу специфічної моделі поведінки досягти задуманого вдається вкрай рідко.
Люди, які лінуються, зазвичай виконують свою роботу без особливого натхнення — абияк, що в результаті негативно впливає на її якість. Прокрастинатори відкладають роботу до останнього, проте відчувають провину та зрештою виконають усе доволі якісно. На відміну від ледачого працівника, прокрастинатор рідко відмовляється від додаткової роботи, йому подобається те, чим він займається. А отримуючи нове завдання, вірить, що цього разу все зробить швидко, без затягування.
Оскільки така модель поведінки є шкідливою як для самого прокрастинатора (людина перебуває у постійному стресі), так і для роботодавця, психологи активно займаються вивченням феномену — його причин та способів подолання.
Як проявляється прокрастинація у робітників?
У період прояву прокрастинації людина і не працює, і не відпочиває. Працівник перебуває на робочому місці, може продовжувати виконувати якість рутинні механічні дії, проте за виконання головного завдання не береться.
Поширена думка, що прокрастинація — проблема «білих комірців» та людей, чия робота пов’язана з комп’ютером. Проте це не так. Прокрастинація у працівників робітничих професій не менш поширена та має різноманітні форми.
Прояви прокрастинації у «блакитних комірців»:
- традиційна порція кави перед тим, як взятися за роботу;
- якщо робота на вулиці — часті чаювання «аби зігрітися»;
- часті перекури перед початком та між етапами роботи;
- допомога іншому робітнику у виконанні його завдання, замість того, щоб виконувати власні обов’язки;
- перегляд у телефоні стрічки новин, перевірка повідомлень у соцмережах, «термінові» дзвінки родичам чи друзям.
Прояви прокрастинації у робітників з’являються зазвичай у першій половині робочого дня або декілька днів підряд, якщо до здачі роботи є ще багато часу. Тобто коли ще є можливість відкласти завдання на потім.
Причини появи прокрастинації
Багатьох цікавить, як боротися з прокрастинацією. Однак перш ніж шукати способи розв’язання проблеми, варто зрозуміти, що її зумовлює — чому одні люди схильні відкладати роботу, а інші виконують завдання крок за кроком уже сьогодні.
Відповідь на це слід шукати у психології. Спеціалісти виокремили 5 психотипів людей, схильних до проявів прокрастинації.
Перфекціоністи
Люди такого типу, захищаючись від потенційного осуду, бажають, щоб їхня робота була виконана ідеально. Проте іноді не розуміють, як все зробити бездоганно, тому відтягують виконання завдання до останнього моменту. Типове самовиправдання — обдумати, як усе зробити найкращим чином. У результаті роботу доводиться виконувати за коротший строк, що лише підвищує ризик помилок.
«Самозванці»
Такі робітники бояться, що колеги чи роботодавець побачать у них некваліфікованих спеціалістів. Відтягування роботи для «самозванців» — це свого роду підсвідоме відтягування покарання за помилки, які ймовірно можуть бути у роботі. Небезпека такого стану — розвиток депресії.
Немотивовані
У кожній роботі бувають нудні чи неприємні етапи. Для прокрастинаторів такі моменти — ідеальний шанс без докорів сумління відкласти виконання завдання на більш пізні терміни, а тим часом зайнятися кавуванням, розмовами чи сходити на перекур.
Перенавантажені
Як не парадоксально, та люди, на яких звалилося стільки роботи, що не знаєш, з чого починати, чи не найбільше схильні до прокрастинації. Сама думка про те, скільки усього слід зробити, спонукає до того, аби максимально відтягнути старт роботи.
Щасливчики
Психологія деяких людей влаштована так, що вони найкраще працюють «під нагаєм». Тому вони й прокрастинують до моменту, поки обставини не «притиснуть». Якщо ж прокрастинатору за такої моделі поведінки декілька разів вдалося не лише своєчасно закінчити роботу, але й виконати її добре та отримати похвалу, то бажання прокрастинувати тільки посилюється.
Психологи вважають, що схильність до прокрастинації закладається ще у дитинстві. Проте цю рису характеру не слід сприймати як щось, від чого неможливо позбутися. Є чимало способів допомогти собі чи найманому працівнику позбавитися звички відкладати роботу на потім.
Прокрастинація: як боротися на робочому місці?
Можна спробувати позбутися прокрастинації з допомогою «грубої сили» — поставити собі установку «просто зроби це». Однак на практиці результат від таких дій нетривалий та, зрештою, прокрастинатор повертається до знайомої схеми. А можна скористатися порадами психологів та позбутися звички відтягувати роботу більш делікатно:
- Зв’язати роботу з власними цілями. Наприклад, отримати підвищення, заробити на певну покупку тощо.
- Визначитися з пріоритетністю завдань. Ця порада дієва, якщо прокрастинація спричинена надмірною завантаженістю.
- Розбити велике завдання на декілька простих підзавдань. Це допомагає позбутися страху перед початком важкої чи тривалої роботи.
- Визначити для себе дедлайни для виконання підзавдань. Це дозволить рівномірно виконувати роботу й гарантовано встигнути до визначеної роботодавцем дати чи години.
- Зробити перший крок до виконання. Відмовитися від чергової порції кави, перекуру чи перегляду стрічки новин для «налаштування» на роботу, а одразу приступити до виконання завдання. Згодом така поведінка увійде у звичку.
Відучити працівників від прокрастинації під силу й роботодавцю:
- розділяти довготривалі процеси на менш тривалі й визначати для них чіткі дедлайни;
- забезпечити робітника одразу всім необхідним для роботи;
- періодично нагадувати про необхідність завершити завдання вчасно;
- створити умови праці, які не дозволяють відриватися на сторонні завдання.
Та головне — створити в колективі атмосферу, в яку робітнику хочеться повертатися щодня й самовіддано працювати. Більше про те, як налагодити робочий процес навіть у складних обставинах, можна прочитати у статті Як працювати й підтримувати команди під час війни: досвід Eldorado, ОККО, Meest та KFC. І пам’ятайте — позбутися прокрастинації цілком можливо. Варто лише докласти трішки зусиль. А інколи, аби перестати прокрастинувати, слід просто змінити роботу на ту, яка більше подобається.
