Комфорт та безпека за рулем автомобіля залежать від багатьох чинників, і не в останню чергу від ходової частини, що з’єднує колеса з кузовом. Призначення ходової частини — в забезпеченні руху автомобіля, а також погашенні вібрацій, розгойдування та тряски під час поїздки. З яких запчастин складається ходова авто, які з нею можуть виникнути проблеми та як їх усунути — розповідаємо в цій статті.
З чого складається ходова частина автомобіля
Ходова частина автомобіля складається з багатьох деталей та вузлів. Вони забезпечують не лише роботу, зручність та безпеку, але й підвищують ресурс інших запчастин авто. Ходова частина автомобіля складається з:
- передньої підвіски;
- задньої підвіски;
- коліс;
- шин.
Все те, із чого складається машина, утворює єдину систему, компоненти якої взаємодіють між собою. Водночас кожна деталь виконує свою функцію.
Передня підвіска
Передня підвіска автомобіля виконує дві головні функції: забезпечує сталий контакт передніх коліс із дорогою та створює їхній пружний контакт із кузовом. Підвіска бере на себе всі коливання під час руху автомобіля та гасить їх. За своєю будовою вона може бути:
- Залежною — це жорстке з’єднання коліс, за якого їх об’єднано однією суцільною балкою. Якщо одне колесо потрапляє в яму чи наїжджає на пагорб, інше колесо також змінює своє положення.
- Незалежною — має складнішу конструкцію, у якій колеса переміщаються незалежно один від одного. Це сприяє більш плавному руху автомобіля.
У легкових автомобілях здебільшого встановлено незалежну передню підвіску. Залежну передню підвіску використовують у позашляховиках, комерційних авто та малотоннажних вантажівках.
Задня підвіска
Задня підвіска підтримує керованість задніх коліс, завдяки чому забезпечується стабільність автомобіля на дорозі. Такий різновид підвіски може мати різну будову залежно від типу авто.
У легкових авто, зазвичай, встановлюють залежну задню підвіску, оскільки вона більш надійна та може витримувати високі навантаження. Залежна підвіска буває:
- ресорна — дещо застарілий різновид, що складається з вигнутих пластин, котрі з’єднано між собою;
- пружинна — більш поширений варіант, що містить поперечний та чотири поздовжніх важелі, які кріпляться до підвіски й кузова, а також пружини та амортизатори.
Залежна підвіска має досить просту будову та проста в обслуговуванні. Серед недоліків такої осі: велика вага, гірша керованість, ніж у незалежної, а також менша комфортабельність на дорогах із пошкодженнями.
Колеса
Залежно від типу, місця розташування та функцій, колеса поділяють на провідні, керовані та напрямні. Провідні колеса передають обертовий момент від двигуна. Ними можуть бути передні, задні, або всі колеса автомобіля. У першому випадку машина вважається передньопривідною, у другому — задньопривідною, у третьому — повнопривідною.
Провідні колеса переносять вагу автомобіля, проте не відтворюють обертового моменту двигуна. У сучасних автомобілях ведені колеса здебільшого задні, у той час, як провідні — передні.
Напрямні — це ті колеса, що використовуються для керування автомобілем. Майже у всіх легкових авто напрямні колеса — передні. Вони встановлюються під певним кутом щодо осі автомобіля, котрий називається розвалом-сходження.
Шини
Шини використовуються для поглинання ударів, поштовхів та коливань під час руху автомобіля. Вони забезпечують зчеплення коліс із дорогою та безшумний рух машини. Окрім цього, малюнок протектора шини слугує індикатором належного стану ходової частини автомобіля. Якщо він стирається нерівномірно, отже і будова ходової частини має певні порушення.
За своєю будовою автомобільні шини поділяються на:
- Камерні — містять внутрішню гумову камеру, що наповнено повітрям, яке забезпечує необхідний тиск та надає форму шині. Зазвичай камерні шини використовуються в старих автомобілях.
- Безкамерні — замість внутрішньої камери їх обладнано герметичною прокладкою, що утримує повітря. Такі шини встановлюються на сучасних автомобілях.
Безкамерні шини надійні та забезпечують кращу маневровість автомобіля. Проте вартість та обслуговування таких шин дорожче, ніж камерних.
За формою та малюнком протектора шини бувають зимові, літні та всесезонні.
Які проблеми з ходовою частиною автомобіля виникають найчастіше
Переважно ходова автомобіля виходить із ладу через ями та пагорби на дорогах, а також через несвоєчасний техогляд. Розглянемо, з якими деталями найчастіше трапляються проблеми.
Сайлентблоки
Сайлентблок — це один із вузлів підвіски, за допомогою якого кріпляться важелі, стабілізатори та реактивні тяги. Ця деталь використовуються в підвісках будь-якого типу.
Зазвичай у сайлентблоках зношується гума. У середньому вона витримує 40–60 тис. км пробігу. На стан сайлентблоків впливають:
- дорожній пил;
- волога;
- корозія;
- температурні перепади;
- хімічні речовини;
- навантаження автомобіля;
- загальний стан підвіски.
Ознаки розриву сайлентблоків: стукіт під час руху автомобіля, з’їзд у бік та гірша керованість автівкою. Здебільшого сайлентблоки не підлягають ремонту, якщо вони виходять із ладу, їх замінюють на нові.
Амортизатори
Амортизатори слугують для гасіння коливань на нерівній дорозі. Найчастіше в амортизаторах виходять із ладу клапани та кільця поршня через сильні удари під час руху автомобіля.
Також проблеми з амортизаторами можуть виникнути через википання рідини всередині вузла. Зазвичай це відбувається через довготривалу їзду в спеку поганою дорогою. Ознакою того, що амортизатори закипіли, буде шар бруду на корпусі деталі.
Проблеми з амортизаторами проявляються тривалим розгойдуванням автомобіля після проходження ями чи пагорба на дорозі, збільшеним креном під час повороту та стуком на нерівній дорозі.
ШРУСи
ШРУСи (шарніри рівних кутових швидкостей) — одні з елементів, що слугують для передачі крутного моменту від коробки передач до коліс автомобіля. Кожне колесо має два ШРУСи: внутрішній та зовнішній. Внутрішній ШРУС під’єднано до коробки передач, а зовнішній — до колеса.
ШРУС — досить надійна деталь, що може послугувати не одну сотню тисяч кілометрів. Проте іноді й вона може виходити з ладу. Характерною ознакою несправності шарнірів рівних кутових швидкостей є хрускіт під час їзди. Причиною проблем зі ШРУСом може бути:
- пошкодження пильника — захисного чохла, що запобігає витіканню мастила та потраплянню бруду;
- екстремальна їзда нерівною дорогою;
- тюнінг двигуна, через що підвищується навантаження на трансмісію.
Полагодити ШРУСи неможливо. У випадку несправності цю деталь потрібно замінити.
Кермові наконечники
Кермовий наконечник — одна з частин управління автомобілем. Наконечники здатні надійно слугувати багато років, проте іноді вони можуть виходити з ладу. Найчастіше це відбувається з вини водія, головними причинами є:
- необережна їзда ямами та вибоїнами;
- пошкодження пильника;
- природне зношення.
Ознаками проблем із кермовими наконечниками будуть люфти та глухий стукіт під час руху автомобіля. Кермові наконечники піддаються ремонту, проте задля більшої надійності краще довірити це фахівцям на СТО, або ж придбати нові деталі.
Кульові опори
Кульова опора — це різновид шарнірного вузла, що забезпечує кріплення коліс до підвіски. До кульових опор кріпляться важелі передньої підвіски. Це може відбуватися у два способи:
- кріплення болтами до важелів;
- запресовування в отвори важелів.
У першому випадку замінити кульові опори досить легко. Для цього достатньо їх відкрутити та вставити нові. Зробити це можна самостійно, без спеціальних інструментів та обладнання. Якщо кульові опори запресовано в отвори важелів, у разі їх зламу доведеться змінювати весь важіль.
Ознаки проблем із кульовими опорами:
- важкість під час повороту керма;
- вібрація в передній частині автомобіля під час руху прямо;
- нерівномірне зношення протекторів шин.
У середньому, кульові опори здатні витримати від 15 до 120 тис. км. Зазвичай їхня несправність є комплексною і не обмежується лише цими деталями. Кульові опори підлягають ремонту, але здебільшого дешевше вийде придбати нову деталь.
Як часто потрібно перевіряти ходову частину автомобіля
Уникнути значних проблем із ходовою автомобіля можна лише завдяки вчасній перевірці. Проводити її потрібно за появи перших ознак, наприклад:
- стукіт, гул, хрускіт та інші нехарактерні звуки під час руху автомобіля;
- нахил авто в бік на великій швидкості;
- з’їзд у сторону під час руху прямо;
- вібрація керма;
- важкий поворот керма;
- люфт під час використання керма;
- нерівномірне зношення протектора шин;
- крен авто в бік під час поворотів;
- збільшення гальмівного шляху;
- розвернення машини під час гальмування;
- провалення педалі гальма.
Проводити діагностику ходової рекомендується після кожних 10 тис. км пробігу, або 2 рази на рік. Частота перевірок залежить від стану та віку автівки. Провести діагностику, замінити автозапчастини та усунути основні несправності ходової частини можна власноруч або ж на СТО. Для надійнішого результату краще довіритися спеціалістам.
Ходова частина автомобіля — одна з найголовніших складників транспортного засобу. Підтримуючи її в належному стану, ви гарантуєте безпеку як для себе, так і для своїх пасажирів, а також інших учасників дорожнього руху.