Аналітика

Фішинг – це не риболовля: що знають користувачі про безпеку в інтернеті

16 Липня 2020   
 140
Фішинг – це не риболовля: що знають користувачі про безпеку в інтернеті

У червні понад 9 000 користувачів OLX пройшли опитування про безпеку в інтернеті – від деталей захисту особистих акаунтів до правил безпечних онлайн-покупок. За результатами опитування, 75% українців вважають, що вони можуть натрапити на недобросовісного користувача у мережі, а більш ніж 50% не знає, як можна захистити особисті акаунти, якщо їх зламають. Причому найбільш вразливими до можливих методів обману виявилися жителі обласних центрів та люди від 37 до 51 року – понад 80% із них вважають себе незахищеними від цього.

Фішинг

Часто в інтернет-махінаціях використовують метод фішингу. І це зовсім не риболовля, як вважають 15% опитаних, а підміна інтернет-сторінок, щоб отримати особисті дані. Приблизно половина опитаних відповіли, що стикалися з ним в інтернеті.

Як правило, викрити фішинг-шахрая можна за допомогою простих дій – перевіркою домену та захищеності вебсайту. Результати опитування показали, що 10% українців не звертають увагу на написання адреси вебсторінки, а ще приблизно 14% взагалі не знають, що таке «домен». Найбільш вразливі до його підміни – люди старші 52 років (25% не обізнані у питанні).

«Що стосується захищеності вебсайтів, найпростіший спосіб її перевірити – звернути увагу на наявність «замочка» в адресному рядку», – радить Віктор Нобіуз, керівник відділу бізнес-аналітики OLX Україна. 20% опитаних розповіли, що не знають, для чого він потрібен, а ще 12% взагалі не знають, що це.

Що знають користувачі про безпеку в інтернеті: результати опитування

Підозрілі посилання

Чимало ризиків також приховують посилання у месенджерах та скорочені лінки. Наприклад, останні не показують повного домену сайту і не дають його перевірити до переходу. Такими посиланнями можуть ділитися недобросовісні користувачі, особливо коли ви спілкуєтеся в сторонніх додатках для спілкування, а не на онлайн-ресурсі – так ризик викриття нижчий.

Більшість українців знають, що підозрілі адреси від незнайомців у повідомленнях варто ігнорувати – тільки 13% готові переходити за посиланнями в месенджерах і всього 4% – з SMS. Але 33% опитаних все ще довіряють скороченим лінкам, причому найбільш довірливі – вікова група від 17 до 25 років (42%). Якщо малознайома людина поділилася  з вами коротким посиланням в месенджері – краще за ним не переходити. Це збільшує шанс стати жертвою обману.

Що знають користувачі про безпеку в інтернеті: результати опитування

Злам акаунтів

Недобросовісні користувачі часто зламують особистих акаунтів. Понад 55% учасників опитування на OLX відповіли, що не знають, як захистити свої персональні сторінки в таких випадках. Водночас найбільш вразливі вікові категорії користувачів – від 37 до 51 року і старше 52 років. 60% і 71% з них відповідно не знають, як уберегти особисті дані. «Щоб захиститися, варто регулярно змінювати паролі та застосовувати метод двофакторної аутентифікації для додаткової безпеки», – коментує Віктор Нобіуз.

Як захищаються

Водночас учасники опитування проявили високий рівень відповідальності щодо реагування на онлайн-шахрайство. Якщо стикаються з обманом в інтернеті, то зазвичай звертаються до служби онлайн-підтримки ресурсу (58%). Ще багато хто розповідає друзям (48%) чи намагається розв’язати проблеми самостійно (35%). Проте в разі шахрайства краще одразу звертатися із заявою до кіберполіції – лише правоохоронні органи можуть знайти та покарати правопорушника. Дізнатися більше про правила безпечних онлайн-покупок можна на сайті проєкту Нацбанку #ШахрайГудбай.