Усе більше українців обирають онлайн-шопінг як зручний спосіб придбання товару: майже 40% користувачів купують в інтернеті щомісяця, а 70% – витрачають понад 500 грн на одну покупку. Водночас більшість українців не знають, як захистити свої платіжні дані, а кожен третій готовий переказати гроші на картку незнайомій людині. До Кіберполіції у разі злочину звертається лише кожний п’ятий. Такі дані наводить аналітична служба OLX, згідно з результатами опитування 11 360 користувачів інтернету у березні.
Як часто українці купують в інтернеті
Щомісяця купують онлайн 40% українських інтернет-користувачів, а раз на квартал – кожен четвертий (23,4%). Частка тих, хто замовляє товари раз на пів року або раз на рік становить 15% і 11% відповідно.
Переважна більшість – 62% українців купують на великих онлайн-платформах, а у невеликих інтернет-магазинах та соцмережах – ще по 24% та 22% відповідно. Найбільше при цьому звертають увагу на відгуки про продавця (56%), надійність сайту (54%), метод оплати (47%) та дешевизну товару (37%). А от швидкість доставки є пріоритетною лише для 10% покупців.
Скільки грошей витрачають
За раз українці зазвичай витрачають понад 500 грн:
– онлайн-покупки до 100 грн – 4%;
– онлайн-покупки до 500 грн – 27%;
– онлайн-покупки до 1000 грн – 36%;
– онлайн-покупки на 1 000 грн та більше – 33%.
Більша частина покупців (71%) віддає перевагу накладеному платежу та післяплаті, але кожний третій готовий зробити передоплату – переказати всю суму за товар на рахунок незнайомому продавцю і після цього чекати на покупку.
Як захищаються від шахраїв
В разі шахрайства лише 2 з 10 людей звертаються до Кіберполіції, до банку – 3 з 10, а до служби підтримки – половина респондентів. Близько 40% учасників опитування будуть розв’язувати проблему самостійно або ж розкажуть про неї рідним.
Згідно з опитуванням OLX, більшість опитаних українців – 57% – не знають жодного способу захисту своїх акаунтів та платіжних даних. Що таке соціальна інженерія (психологічні маніпуляції, коли шахрай прикидається продавцем/покупцем або співробітником поліції/банку/служби підтримки) розуміють тільки 13% користувачів інтернету. 52% опитаних українців не знають, що таке фішинг (кібератака із застосуванням сайтів-підробок). Щоб навчити користувачів правил безпеки в інтернеті, OLX оголосив 2021 рік «Роком безпеки» та запустив освітній проєкт Онлайн[за]хист.
«Кожен третій українець, який стикнувся із фішингом в інтернеті, втрачає свої гроші. При цьому користувачі віддають свої платіжні дані самостійно – повіривши шахраю, який прикидається іншою стороною у здійсненні онлайн-угоди та переконує перейти за посиланням у сторонньому месенджері. За нашим опитуванням, 31% респондентів потрапляли на шахрайський сайт-копію саме через посилання, надіслане у месенджері (Viber, Telegram, WhatsApp). Також люди втрачають кошти, переходячи за лінками з SMS, які «гарантують їм призи за участь в конкурсах».
З 2020 року кількість фішингових атак на звичайних користувачів тільки зростає, але відсоток українців, які вважають, що можуть стати жертвою злочинців, – зменшився з 75% до 61%. Водночас небажання звертатися до служби підтримки та правоохоронців створює велике поле для шахрайських маневрів. Тому в умовах зростання популярності онлайн-шопінгу українцям необхідно завжди бути уважними, вчасно реагувати та знати базові правила кібербезпеки», – пояснює Віктор Нобіуз, керівник відділу бізнес-аналітики OLX Україна.
Нагадаємо, що, за даними Асоціації ЕМА, у 2020 році за допомогою соцінженерії інтернет-шахраї ошукали українців на 252 млн грн, а головними методами злочинців стали фішингові атаки, розміщення товарів, яких не існує, і телефонне шахрайство.
В OLX додали, що найкращий захист від шахраїв – це уважність користувачів та знання базових правил безпеки:
1. Завжди ознайомлюватися із правилами платформ, де плануєте щось купляти.
2. Не переходити за сторонніми посиланнями, які надсилають незнайомці у месенджерах.
3. Відмовлятися обговорювати деталі угоди у сторонніх месенджерах – тільки чат платформи може гарантувати захист.
4. Не розголошувати своїх персональних/платіжних даних.
5. Повідомляти про порушення до Кіберполіціі та Служби підтримки. У разі розголошення платіжних даних – звернутися в банк.
