За півтора року відсоток українців, які звернулися б до правоохоронців через шахрайські дії, впав з 21% до 10%. Водночас кожен другий стикнувся зі зловмисниками в інтернеті, а кожен сьомий – втратив кошти через фішинг. Найбільше потерпають від онлайн-шахраїв мешканці Київської, Дніпропетровської та Харківської областей. Кіберзлочинці найчастіше атакують користувачів через популярні месенджери, а от електронну пошту для обману українців під час онлайн-шопінгу майже не використовують. Такі дані наводить OLX, згідно з результатами опитування 55 тис. покупців та продавців у серпні.
Кого обманюють найчастіше
За останні пів року 45% з опитаних українців стикалися зі спробами онлайн-шахрайства. Водночас минулого року цей показник був удвічі менший – 22%. Найчастіше з початку 2021-го атакують жителів великих міст – дві треті випадків. Хоч кіберзлочинці й намагаються активніше атакувати жіночу аудиторію, проте їхні жертвами однаково часто стають як чоловіки, так й жінки (40% та 60% відповідно).
До яких схем вдаються шахраї
Понад половина шахрайських випадків (54%) – продаж вигаданих товарів з передоплатою. На другому місці (28%) – фішингова атака, коли у месенджерах користувачам надсилали посилання на підробну платіжну форму. На третьому місці (11%) – шахрайство з надсиланням фейкових скриншотів / квитанцій про оплату товару. Схема з підставним кур’єром, коли приїжджає таксист і шахрай-покупець переконує швидко віддати йому товар, обіцяючи зарахувати кошти на рахунок продавця, – вже не така популярна, однак з нею стикнулися 7% користувачів.
Після фішингових атак шахраїв у 2021 році під час онлайн-шопінгу 14% жертв втратили свої кошти. Здебільшого (83% випадків) сторонні посилання на шкідливі сайти надходили у месенджери (Telegram, Viber, WhatsApp). Ще 6% жертв отримали фішингове посилання через SMS, а от через пошту шахраї практично не атакують українців – таких спроб зафіксували лише 2%.
Як українці захищаються від зловмисників
У порівнянні зі схожим опитуванням OLX у 2020 році, значно знизилася частка українців, які звернуться до поліції та Служби підтримки ресурсу у випадку шахрайства:
| Що ви робите, якщо стикаєтесь із шахрайством в інтернеті? (оберіть декілька варіантів) | 2020 рік | 2021 рік |
| Намагаюся розв’язувати свої питання самостійно | 35% | 41% |
| Розповідаю близьким | 48% | 32% |
| Звертаюся до Служби підтримки онлайн-ресурсу | 58% | 17% |
| Звертаюся до Кіберполіції | 21% | 10% |
| Не роблю нічого | 17% | 26% |
«За останні пів року 6 тис. респондентів із 55 тис. опитаних отримували фішингове посилання від шахраїв. 18% українців, які стикалися із шахрайством у 2021 році, не знають жодного способу захисту своїх платіжних даних. А про методи протидії шахрайству 53% опитаних в цьому році вже дізналися з соцмереж, 34% – від друзів, 21% – з телебачення, а 15% – з освітнього сайту Онлайн[за]хист.
Майже 40% українців уже знають, що надіслані посилання від малознайомих людей можуть бути шахрайською атакою, тому не відкривають їх і не обговорюють фінансові питання в месенджерах, якщо співрозмовник поводиться підозріло. Кожний п’ятий перевіряє користувача за номером телефону, кожний сьомий – уважно вчитується в зміст сторонніх SMS та email-листів, а кожний десятий – перевіряє посилання сайтів, щоб не потрапити на шахрайський сайт-копію», – зазначив Віктор Нобіуз, керівник відділу бізнес-аналітики OLX Україна.
В OLX додали, що найкращий захист від шахраїв — це уважність користувачів та знання базових правил безпеки.
