Як вибрати стабілізатор напруги?

В умовах нестабільності роботи електромережі стабілізатор напруги — це той прилад, який захистить побутову та офісну техніку і збереже її у робочому стані протягом усього строку експлуатації. Якщо ви не знаєте, для чого потрібен стабілізатор напруги та яка напруга має бути в розетках, аби техніка працювала справно, ця стаття допоможе вам розібратися.

Більшості побутових електроприладів для правильної роботи потрібні стабільні 220 вольт (для деяких видів техніки допустимі відхилення від 198 до 242 В). Якщо показники в мережі бодай ненадовго знижуються, приміром, до 150 чи підіймаються до 270 вольт або ж стабільно тримаються вище чи нижче потрібного показника, техніка виходить з ладу.

Причин відхилення напруги від норми багато:

• зміна току (коли одночасно до мережі під’єднують багато електроприладів);
• перенавантаження трансформаторної підстанції (старі вузли енергосистем проєктувалися з розрахунком значно меншого навантаження на мережу);
• аварія на лінії електропередачі;
• поганий електричний контакт нульового провідника;
• проблеми з внутрішньобудинковим розведенням;
• до лінії електроподання під’єднаний промисловий об’єкт чи інший споживач з потужним обладнанням;
• влучання блискавки у високовольтну лінію;
• відсутність резерву потужності у мережі тощо.

Передбачити стрибок напруги практично неможливо. Проте вберегти техніку навіть за умови нестабільності системи можна за допомогою реле чи стабілізатора. Однак перед тим, як вибрати реле напруги чи стабілізатор, варто врахувати деякі особливості.

Реле більш зручне, коли стрибки нечасті, адже, спрацьовуючи, вимикає електрику в усьому приміщенні, що не завжди зручно. Стабілізатор пропускає напругу через себе й на виході видає стабільні 220 вольт, тож техніка продовжує працювати у звичному режимі. Проте, аби отримати всі переваги цього пристрою, необхідно знати, як вибрати стабілізатор напруги для квартири, дому чи офісу, які нюанси врахувати.

Що потрібно знати перед вибором стабілізатора?

Як підключити стабілізатор напруги, як вибрати модель приладу, на які характеристики звертати увагу? У людей, які вперше купують такий пристрій, запитань завжди чимало. Щоб вибрати стабілізатор напруги, потрібно знати:

• Діапазон вхідної робочої напруги — вхідна напруга будинку повинна відповідати робочому діапазону стабілізатора. Тобто якщо вибрати модель з робочою напругою 120-260 вольт, то стрибки вхідної напруги будинку повинні бути в межах цих показників, тоді на виході будуть стабільні 220 вольт. Не слід плутати діапазон робочої та гранично допустимої напруги стабілізатора — це різні характеристики. Перший показник вказує на рівень напруги, в якій прилад здатний працювати тривалий час без пошкодження, другий — це відхилення напруги від норми, які прилад витримає впродовж короткого часу без пошкодження, але працювати тривалий час за таких умов не зможе.
• Точність стабілізації (діапазон вихідної напруги) — якщо до мережі під’єднані чутливі прилади, які негативно реагують навіть на незначні коливання, слід вибирати стабілізатор із максимально вузьким діапазоном коливань, наприклад не 220 В +/- 10%, а 220 В +\- 5%.
• Кількість фаз — для приміщень, де використовують 220 вольт, потрібен однофазний стабілізатор, для 380 вольт — трифазний (переважно на промислових об’єктах).
• Потужність стабілізатора — повинна відповідати сумі потужностей приладів, під’єднаних до мережі, плюс 30% запасу (обов’язково).

Проте це ще далеко не всі рекомендації, як підібрати стабілізатор напруги. Далі слід визначитися з різновидом приладу.

Види стабілізаторів

Який стабілізатор напруги кращий — релейний, електродинамічний чи якийсь інший? Щоб відповісти на це запитання, варто розібратися, які типи стабілізаторів напруги бувають, в чому їхні головні переваги та недоліки.

Електромеханічні (сервомоторні) стабілізатори

Компактна система, в яку входить автотрансформатор, серводвигун та блок управління. Безперервно контролюють вхідні показники.

Переваги: висока точність та плавне регулювання, широкий діапазон потужностей, можливість роботи з високими та низькими вхідними напругами. Недоліки: не годяться для мереж з частими й різкими стрибками, механічні елементи швидко зношуються, під час роботи чути потріскування.

Електродинамічні стабілізатори

Різновид електромеханічних стабілізаторів. Змінюють напругу автоматично за допомогою автотрансформатора без переривання фази та спотворення синусоїди.

Переваги: висока точність, компактність, широкий діапазон корекції, плавність регулювання. Недоліки: велика вага, при сильному перепаді реагують доволі повільно.

Релейні стабілізатори напруги

Регулювання показників виконують ступеневим способом за допомогою системи реле. Буває від 4 до 9 ступенів (чим більше, тим плавніший процес стабілізації).

Переваги: висока швидкість спрацювання, морозостійкість (до −30˚C), широкий діапазон вхідної напруги, відносно невисокі ціни. Недоліки: точність стабілізації не найкраща (похибка в середньому 5-10%), в час перемикання реле чутно характерні клацання, а лампочки у приміщенні в цей час можуть блимати, строк служби залежить від частоти перепадів напруги.

Симісторні (тиристорні) стабілізатори

Механізм дії дещо нагадує релейні моделі, проте замість реле в системі використані симістори (тиристори) — силові ключі. Переваги: висока точність регулювання, швидкість реакції на зміну вхідних показників, безшумність, компактність, широкий діапазон потужностей. Недоліки: висока ціна.

Інверторні стабілізатори

Механізм дії базується на подвійному перетворенні енергії. Вхідна напруга перетворюється на постійний струм, накопичується в резервуарі, тоді трансформується на перемінний струм зі стабільною напругою та частотою.

Переваги: висока точність регулювання, придушення імпульсних та частотних перешкод, можливість стабілізації частоти вихідного сигналу, робота з дуже низькими чи дуже високими вхідними напругами. Недоліки: низький ККД, висока ціна, складність ремонту.

Для чого потрібно знати точність стабілізації та пороги напруги?

Чим вища точність та швидкість стабілізації у коректора, тим вищі гарантії, що перепади напруги пройдуть для техніки без шкоди. Для чутливих приладів (більшість побутового та офісного обладнання) краще вибирати моделі з максимальною точністю та найвищою швидкістю реакції. А чим більший діапазон робочої напруги у стабілізатора, тим більші перепади побутова техніка зможе переносити «безболісно».

Додаткові функції та опції стабілізаторів

Якщо вирішуєте, який стабілізатор напруги вибрати, варто звернути увагу і на такі особливості пристрою:

• тип розташування (підлогове чи настінне);
• спосіб під’єднання (клемне, яке годиться для розподілення живлення від електрощитка, чи через євророзетку — використовується в малопотужних моделях, годиться для під’єднання побутових приладів);
• наявність фільтрів та захистів.

Якісні моделі можуть бути оснащені захистом від перевантаження та короткого замикання на виході, системою контролю вихідної напруги (якщо раптом стабілізатор вийде з ладу чи вхідна напруга різко підвищиться, система автоматично вимкне електромережу) та автоматичним увімкненням після повернення напруги в гранично допустимі норми.

Також у деяких моделях передбачена можливість регулювання показників вихідної напруги, що дозволяє користуватися електроприладами, розрахованими на європейські стандарти у 230 вольт чи, навпаки, переводити систему на ощадливий режим у 210 вольт. Ще одна корисна функція — фільтри придушення імпульсних перешкод, які захищають електроприлади від перешкод у радіочастотному діапазоні.

Сподіваємося, ці поради допоможуть кожному вибрати стабілізатор відповідно до своїх потреб, тим паче, що на OLX є чимало пропозицій таких приладів.