Коли дитині потрібна подушка і як її вибрати

Коли батьки починають займатися облаштуванням ліжечка для новонародженого, неодмінно більшість опиняються перед вибором: чи потрібна подушка немовляті? В інтернеті на цю тему можна знайти чимало версій. Одні переконують у користі ортопедичних подушок для малюків, інші стверджують, що в перші місяці життя найкращий підголівник — складена в декілька разів пелюшка. Коли можна дитині спати на подушці та яким має бути перший підголівник для малечі насправді?

Коли немовляті можна спати на подушці?

Щоб зрозуміти, коли дитині давати подушку і якою вона має бути, необхідно дещо з’ясувати про цей аксесуар і анатомію малюків. Дорослі використовують підголівник у час сну, щоби підтримати голову та шию в зручному положенні, уникнути дискомфорту в шиї та плечах. У немовлят плечі вужчі, а голівка пропорційно більша, ніж у дорослих. Тож сон на подушці навіть зі злегка піднятою головою може призвести до викривлення хребта.

Немовлята ще погано керують своїм тілом. У час сну можуть випадково вткнутися носом у підголівник, а це створює ризик асфіксії. З цієї ж причини не можна залишати в ліжечку малюків м’які іграшки.

Найточніше відповісти на питання, коли немовля можна класти на подушку, здатен тільки лікар після огляду. Здебільшого, якщо немає медичних протипоказань, то перший підголівник дитині дають не раніше, ніж у віці 1,5–2 років. У більш ранньому віці такий аксесуар у ліжечку немовляти може з’явитися лише за рекомендацією лікаря. Показом до цього може бути кривошия, м’язова дистонія, внутрішньочерепна гіпертензія, рахіт, часті відрижки.

Якими бувають дитячі подушки?

З фізіологічної точки зору, подушка для дитини стає потрібна ближче до 2-річного віку. У цей час пропорції тіла малюка змінюються — плечі стають ширшими у відношенні до голівки. А отже, пора зайнятися вибором підголівника, який у час сну буде підтримувати шию в правильному положенні.

Перша дитяча подушка суттєво відрізняється від підголівників, якими користуються в час сну дорослі. Аксесуари для малюків мають іншу товщину та форму. Товщину вибирають індивідуально: висота подушки має бути приблизно такою ж, як довжина дитячого плеча. Щодо форми, то найпопулярнішими є такі види:

• подушка-метелик — у центрі має поглиблення для зменшення навантаження на шийні хребці, а до країв виріб потовщується, що сприяє анатомічно правильному формуванню черепа;
• подушка-позиціонер — складається з двох з’єднаних валиків, така форма підтримує голівку в правильному положенні, не дає малюку ткнутись обличчям у підголівник чи матрац, таку модель радять малюкам, схильних до частих зригувань;
• похила — характерна форма виробу підтримує тулуб дитини злегка піднятим, корисна для сну після годування.

Також бувають спеціальні підтримувальні подушечки, на які кладуть малюка під час грудного годування.

Коли дитина починає спати на звичайній подушці?

Ще одне популярне запитання молодих батьків: коли можна класти дитину на подушку звичайної форми? Перш ніж змінювати форму та вид спальних аксесуарів у дитячому ліжечку, треба проконсультуватися з педіатром.

Традиційно вважається, що вік, коли дитині можна спати на подушці, як у дорослих — це 3–5 років (залежно від швидкості розвитку малюка). До цього часу кістки черепа повністю сходяться, кісткова тканина стає більш твердою, а координація кращою. Тож потенційні небезпеки, які несла звичайна подушка для новонародженого, відпадають.

Перехід на нові аксесуари для сну треба здійснювати поступово. Спершу можна запропонувати дитині полежати на новому підголівнику кілька хвилин у день. Згодом поволі збільшувати ці періоди. Але якщо дитині більш зручно спати на старій подушці, не потрібно прискорювати процес зміни аксесуара.

Наперекір те, що новий підголівник для 4-річної дитини все більше нагадує за формою аксесуар для дорослих, однак він усе ще має певні відмінності. А отже, треба знати як вибрати подушку для дитини правильно, на які характеристики зважати.

Як вибрати дитячу подушку?

Коли дитині потрібна подушка — найперша чи вже у варіанті для більш старших, до вибору аксесуара варто підходити з усією відповідальністю. Для цього необхідно брати до уваги такі особливості виробу:

• Матеріал.

Всередині такого виробу може бути натуральний або синтетичний наповнювач. Основна перевага натуральних наповнювачів — екологічність та хороша повітропроникність. Проте в пуху, пір’ї, шерсті легко накопичуються бактерії та пилові кліщі. Ці матеріали можуть спричинити алергію. Вони легко вбирають запахи, а після намокання довго сохнуть.

Синтетика більш популярна в ролі наповнювача для дитячих подушок. До то ж такі матеріали мають багато переваг. Насамперед це гіпоалергенність, зносостійкість, повітропроникність. Такі аксесуари можна за потреби прати, вони швидко сохнуть, не вбирають запахи, у них не живуть бактерії, грибки чи комахи. Однак важливо, щоб це був якісний синтетичний матеріал без шкідливих домішок. Одними з найкращих варіантів для дитячих підголівників вважаються холлофайбер, синтепон, лиоцель, штучний пух.

• Товщина.

Ця характеристика вибирається індивідуально, зважаючи на анатомічні особливості дитини. Висота підголівника мусить бути такою, щоб голівка лише злегка піднімалася над рівнем тіла. Для 2—3-річних малюків зазвичай вибирають подушки товщиною 3–8 см. Більш точний орієнтир — довжина плеча. Тож під час зростання дитини товщина підголівника теж збільшуватиметься.

• Пружність.

Не варто вибирати для дитини надто м’який чи надто жорсткий підголівник. Він має бути в міру щільним і пружним, щоб створювати необхідну підтримку.

Отже, до 2 років, якщо немає спеціальних медичних показів, дитина може обходитися взагалі без подушки. Після 2-річного віку згодиться тонкий, але пружний підголівник спеціальної форми — метелик, позиціонер чи похилий. Вибираючи подушечку для дитини, важливо звертати увагу на матеріал, з якого вона зроблена, віддаючи перевагу гіпоалергенній синтетиці. Ось і все, що варто знати про подушки для малят.