• Укр
  • Рус

Ворожіння на Андрія: історія свята

86
Додати
до обраних
Поділитися
Радимо почитати

Помилка JavaScript на OLXПомилка JavaScript на OLX

Серед традиційних українських свят одним із найзагадковіших, навіть сповненим своєрідної магії, є День святого Андрія, відомий також як Андріївські вечорниці чи ворожіння на Андрія. Чимало людей вірять, що саме у цей час небесні сили можуть відхилити їм завісу майбутнього. Тож якщо й ви любите таємниці, пропонуємо разом дослідити, як, здійснюючи обряди і ворожіння, передбачити події прийдешнього.

Коли святкують Андрія

Після переходу Православної церкви України на новоюліанський календар День святого апостола Андрія Первозванного відтепер відзначатимуть 30 листопада (замість 13 грудня).

Історія свята

Свято сягає корінням І століття нашої ери. Уявіть лишень!
За легендою, Андрій був рибалкою на Генісаретському озері разом із братом Петром. Ще у ранньому віці він вирішив відмовитися від шлюбу і віддано служити Богові. Андрій був серед перших послідовників Ісуса Христа, тому його й назвали Первозванним. Пізніше він привів до Христа свого брата, святого апостола Петра. І той із іншими учнями всюди супроводжував Ісуса, переживаючи разом з ним і його чудеса, і страждання.

День святого апостола Андрія Первозванного

Як розповідає легенда далі, після воскресіння Ісуса та його вознесіння апостоли розійшлися усім світом, аби проповідувати Євангеліє. Андрій обрав Грецію та Стародавній Рим, де став одним із перших християнських місіонерів. Саме він, здолавши чималий шлях уздовж Дніпра до Києва, оголосив місто духовною столицею.
Вважається, що Андрій помер мученицькою смертю. Згідно з історією, його розіп’яли на хресті, що мав форму X, який тепер називають хрестом святого Андрія. Він став символом апостола і присутній на багатьох християнських артефактах.

Дохристиянські корені свята

Цікаво, що прадавня традиція ворожіння вночі на Андрія походить ще з глибоких язичницьких вірувань. Наші прародичі були переконані, що зимове сонце, надто ж у найкоротші дні, стає беззахисним. Однак 30 листопада (13 грудня) на землю спускається Калита — божество, покликане врятувати світило від міфічних істот, що прагнуть його поглинути.

Тому в народі свято Андрія називали Калитою. Цього дня випікали спеціальний різновид паляниці — калиту. Йдеться про здобний бублик, посипаний маком і политий медом. Його підвішував на стрічці пан Калитинський. А гра полягала в тому, що пан Коцюбинський сідав верхи на коцюбу або кочергу й намагався відкусити щонайбільший шматок. При цьому його смішили та всіляко перешкоджали, щоб ускладнити завдання.

Дохристиянські корені свята

Окрім того, цей день вважався й початком зимового циклу свят, пов’язаних із врожаєм. А ще люди вірили, що Андрій має владу над водою, тому прання забороняли. Натомість промовляли молитви за збереження водойм і джерел.

Інші джерела стверджують, що це свято було початком зими і відкривало рибальський сезон. За народними переказами, саме у цей період риба стає активною, тож рибалки вирушають на льодові водойми її ловити.

Ворожіння на Андрія

Насправді з давніх-давен церква засуджувала ворожіння на Андрія. Та й навіть сьогодні священники закликають парафіян утриматися від певних обрядів. Але сила традицій все ж таки іноді бере верх.

Адже ця ніч вважається особливим часом, коли над природою владарює магія. За народними віруваннями, тоді відчиняються двері між світами, і духи можуть спілкуватися з живими. Люди щиро сподіваються, що такі ворожіння й ритуали можуть принести щастя та захистити від негативної енергії.

Окрім того, це був день для розваг парубків, оскільки саме з 30 листопада на 1 грудня (за попереднім календарем — із 12 на 13 грудня) їм дозволялося робити збитки. Тож молодики використовували цю можливість на повну: знімали ворота, лякали дівчат, поливали стежки смолою або буряковим квасом тощо.

А для дівчат наступав момент дізнатися свою долю. Вони ретельно готувалися: на вечерю вживали лише пісні страви, тоді знімали хрестик і заплітали коси. Розповідаємо про найпоширеніші способи ворожіння.
Кидання чобота. Дівчина заплющувала очі та кидала своє взуття. У який бік черевик впав носком, звідти й прийде її кохання.

  • Ворожіння на обручці. Перстень заміжньої жінки підвішували на волосині над склянкою з водою. При цьому запитували: «Обручко, коли мені до шлюбу йти?». Скільки разів каблучка обертатиметься або вдарятиметься об стінки склянки, через стільки років і буде весілля.
  • Ворожба, щоб дізнатися ім’я. Щойно дівчата прокидалися (або ж ще опівночі), то вибігали на вулицю, зупиняли першого зустрічного чоловіка й цікавилися, як його звати. Це сприймалося як майбутнє ймення судженого.

Ворожіння на Андрія

  • Топлення воску. Дівчата сідали над широкою посудиною з водою. У невеликій чашці топили віск над полум’ям свічки, а потім різко виливали його у воду, трактуючи зображення. Кільця означали, що шлюб буде невдовзі, дрібні кола — монети й багатого чоловіка, око — заздрісників і пристріт.
  • Ім’я під подушку. На аркушах паперу молодички писали 11 чоловічих імен (при цьому один із них був чистим) та клали під подушку. Зранку, після пробудження, наосліп витягували папірець, «обираючи собі нареченого». Якщо ж витягали без напису, то ім’я поки що залишалося таємницею.
  • Сон вночі на Андрія. Вважалося, що у цей час можна викликати віщий сон. Потрібно лише перед сном прочитати заклинання біля склянки з водою, після чого випити її та заснути.

А ще хлопці й дівчата збиралися в одній із хат, де насолоджувалися вечорницями. У кожному селі були спеціально відведені саме для цього будинки. Зазвичай — оселя самотньої жінки, яку шанували, тож доручали їй наглядати за молоддю.

ігрища та ворожіння на Андрія

Переважно під час ігрищ та ворожіння дівчата й знаходили свою долю. На Водохреща хлопці засилали сватів, а одразу ж після нього розпочинався сезон зимових весіль. Тому забави на Андрія мали особливе значення, адже так визначалося майбутнє молодих людей. За прадавніми віруваннями, пари, які одружувалися саме у цей період, будуть щасливими й матимуть міцну родину.

Висновок

Андріївські вечорниці — не лише надзвичайно цікава розвага, але й вагома частина культурної спадщини, що зберігається і передається від покоління до покоління. Це свято додає неповторну нотку до калейдоскопа українських традицій, нагадуючи нам про те, наскільки важливо пам’ятати про своє коріння і сприймати життя як невичерпне джерело мудрості.

Як вам стаття?

Додати
до обраних
Поділитися
Помилка JavaScript на OLX

Помилка JavaScript на OLX

Іноді сайт OLX може видавати помилку з повідомленням, що у браузері вимкнено JavaScript. Що таке JavaScript? JavaScript — це мова програмування, завдяки якій вебсайти забезпечують …