Як підібрати стиль одягу за типом фігури: лайфгаки
Ідеї дитячих сніданків: корисно, смачно, швидко
Кофеїн: що відчуває організмЧи замислювалися ви коли-небудь, як у різних куточках нашої країни готують традиційну святкову страву — кутю? Що ж, на вас чекає чимало цікавого! У цій статті ми вирушимо у гастрономічну подорож, досліджуючи рецепт за рецептом. Та спершу — коротенько про те, чим традиційно є кутя та чому її складові самі такі.
Кутя — пісна страва з відварених зерен пшениці чи інших різновидів крупи з додаванням меду, маку, горіхів, родзинок до свого смаку. Є частиною ритуалів зимових свят, пов’язаних із культом предків, — поминальною стравою.
Чому цей святковий наїдок неодмінно має бути солодким? Річ у тім, що наші прародичі дуже шанували такий смак у їжі. Загалом до XIX століття із солодощів були тільки мед та сезонні фрукти. Тому ті, хто не мав змоги дістати меду, підсолоджували кутю узваром.
Традиційно вечерю розпочинають саме з куті. Перші три ложки їв голова родини, далі — всі інші члени родини. Після вечері страву залишали на краю столу та клали ложки для покійних рідних, які, за віруваннями, приходили, щоб її скуштувати.
Трішки історії
Споживання куті має давнє коріння, що сягає ще язичницьких часів. У слов’янській міфології вона вважалася їжею богів і предків. Готували страву з нагоди зимового сонцестояння, яке символізувало перемогу світла над темрявою. Пшениця, до речі, використовувалася й у ритуалах жертвоприношення, пов’язаних із землею та врожаєм, а відтак і з добробутом та родючістю.
З приходом християнства кутя стала традиційним різдвяним частуванням. Відтоді вона символізує народження Ісуса Христа, який приніс у світ добро й радість.
Різновиди куті
На зимові свята традиційно готують три різновиди куті: багату, щедру й голодну.
Багата кутя. Нею ласують на Святвечір (за новим календарем — 24 грудня). Це основна із 12 пісних страв на столі, що символізують 12 апостолів. Вона є пісною, але з багатьма складовими.
Щедра кутя. Подається на Маланки (31 грудня). Інгредієнтів у ній — помітно менше, однак додають вершкове масло або молоко.
Голодна кутя. Її готують у переддень Водохреща (5 січня). Складається із зерна й підсолоджувачів на смак.
Символізм куті в українських традиціях
Кутя є обрядовим символом, що відображає духовні та культурні цінності українського народу. Розгляньмо значення інгредієнтів та пов’язаних із цим обрядів.
Пшениця
Є основною складовою страви й символізує родючість, добробут та життя загалом, адже в українській міфології зерно асоціюють із богинею родючості й землі. Так пшениця в куті показує прагнення народу до процвітання.
Мед
Ознака солодкого життя й радості. Він додає страві її характерного смаку і нагадує про важливість солодких моментів. Мед вважається й живильним елементом, що насичує енергією на початку нового року.
Горіхи й мак
Горіхи — це про твердість та стійкість. А ще саме їм страва завдячує своїм неповторним ароматом і текстурою. Мак асоціюється зі сном та духовним розвитком. Його додавання до куті, ймовірно, свідчить про прагнення до духовного зростання і просвітлення.
Листя м’яти або ялини
Так прикрашають наїдок, надаючи йому святкового вигляду. Ялина символізує вічність і життя, оскільки є зеленою протягом усього року. М’ята — свіжість та розслаблення.
Приготування куті — погодьтеся, справді особливий обряд. Варять її у новому горщику. А якщо є змога, то оновлюють і макогін та макітру. Підібрати усі їх до свята можна на OLX у категорії «Посуд / кухонне приладдя».
Кутя у різних регіонах України
Ця страва є вагомою частиною української культури, відображаючи важливість родинних зв’язків, єдності й автентичності. Тому кожна ґаздиня має власний рецепт приготування куті на основі притаманного тому чи іншому регіонові України.
Полісся
Це перлова кутя, яку варять разом із медом і горіхами.
Полтавщина
Тут використовують пшеничну крупу, яку відварюють до готовності, а тоді додають мед і горіхи (зазвичай волоські). Славиться своєю ніжністю й солодким смаком.
Черкащина
Відварену перлову крупу заправляють маком, родзинками та горіхами, розтерши їх попередньо з цукром або медом.
Закарпаття
Перш ніж відварити, зерно перловки обсмажують на сухій сковороді до золотистої скоринки. Це надає наїдку неймовірного аромату та смаку. Здобрюють медом, горіхами й сухофруктами.
Південь України
На Одещині й Миколаївщині пшеницю замочують на ніч, а тоді відварюють разом із медом і горіхами. Цікаво, що кутя може бути й солодкою (нерідко додають халву), і гострою, залежно від рецепта і вподобань господині.
Поділля
Тут використовують гречану крупу, попередньо її підсмаживши. Заправляють медом і горіхами. Ця кутя відрізняється густою консистенцією і темним кольором.
Донеччина
У цьому регіоні на Святвечір готують рисову кутю з розтертим із цукром або медом маком, родзинками та горіхами. Іноді додають кизил.
Галичина
Пшеницю тут також підсмажують, а після варіння засмачують медом, горіхами, сухофруктами. Кутя на Галичині славиться особливою солодкістю й ароматом.
Висновок
Українська кутя, безперечно, є чимось значно більшим, аніж традиційна страва. Вона є символом культурного різноманіття України. Готуючи її на свято у різних частинах країни, ми не лише пригощаємо й пригощаємося смачним та поживним наїдком, але й відчуваємо міцний зв’язок зі звичаями наших предків.
Тому, незалежно від того, чи обираєте ви пшеницю, перловку або ж гречку, додаєте горіхи чи сухофрукти, кутя — це насамперед про єдність і добробут. Шануймо наші традиції разом із OLX!
