Що таке цільове призначення земельної ділянки та як його змінити?

Під цільовим призначенням землі мають на увазі використання земельної ділянки за призначенням, що заздалегідь визначено документацією із землеустрою. У статті ми розповімо, які є види цільового призначення земель, як дізнатися та змінити цільове призначення ділянки.

Класифікація видів цільового призначення земель

Земельний кодекс України зазначає, що землі України поділяються на категорії, які визначають основне цільове призначення кожної ділянки. Це дає змогу уникнути ситуацій, коли продаж землі, наприклад, призводить до появи новобудов на території заповідника.

Всього нараховують 9 категорій:

• житлової та громадської забудови;
• сільськогосподарського призначення;
• оздоровчого призначення;
• рекреаційного призначення;
• природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;
• лісогосподарського призначення;
• водного фонду;
• історико-культурного призначення;
• транспорту, промисловості, енергетики, електронних комунікацій, оборони та іншого призначення.

Кожну категорію також можна розділити на декілька пунктів. Якщо мова йде про землі сільськогосподарського призначення, то їх можна поділити на такі варіанти:

• для ведення фермерського господарства;
• для індивідуального садівництва;
• для городництва;
• для надання послуг у сільському господарстві;
• для дослідних та навчальних цілей;
• для сінокосіння та випасання худоби тощо.

Землі з кожної категорії, що не надані у власність або користування, можуть бути в запасі. Зазначений класифікатор та правила його використання необхідні для ведення Містобудівного кадастру та Державного земельного кадастру.

Як дізнатися цільове призначення земельної ділянки?

Для онлайн-перевірки цих даних необхідно зайти на сайт Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, де ви знайдете Публічну Кадастрову карту України.

На державному акті або витязі з кадастру треба знайти кадастровий номер та внести його у форму пошуку на сайті (вона розташовується зверху).

Система швидко покаже не тільки необхідну інформацію, але й місцеперебування, а також форму власності (приватна, державна або комунальна).

Порядок зміни цільового призначення земельної ділянки

Багатьом цікаво, чи можна змінити цільове призначення земельної ділянки, адже випадки, коли є така необхідність — не рідкість. Потреба може бути побутовою, наприклад, треба звести новобудову, або виробничою, наприклад, на сільськогосподарських угіддях вирішили зробити багаторічні насадження.

Важлива інформація: з 01.07.2021 року є можливість змінити цільове призначення земельної ділянки особистого селянського господарства, а також земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Розглянемо, як змінити цільове призначення земельної ділянки, саме на прикладі трансформації особистого селянського господарства на землю для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Оформлення заяви власника

На першому етапі вам знадобиться нотаріус — юрист, що засвідчить заяву на зміну цільового використання землі, яку обов’язково треба підписати. Ніякі дозволи одержувати не треба. На підставі цієї заяви буде розроблений проєкт землеустрою.

Розробка проєкту зміни цільового призначення земельної ділянки

Для розроблення проєкту землеустрою треба звернутися до землевпорядної організації. Цим питанням мають опікуватися сертифіковані інженери-землевпорядники. З організацією необхідно укласти договір про розробку землевпорядних документів.

Тривалість підготовки проєкту зазвичай складає 2 тижні. За цей час треба одержати додаткові дані, зробити креслення, скласти картографічні матеріали тощо.

Для подальших дій варто мати затверджений генеральний план, детальний план території або план зонування. Дізнатися, чи була затверджена така документація, можна в міськраді (центрі об’єднаної територіальної громади, сільраді).

Якщо ці документи є в наявності, необхідно взяти витяг із містобудівної документації, що можна зробити в місцевій територіальній громаді. Це основний документ, завдяки якому можна впевнитись в можливості зміни у вашому конкретному випадку або зрозуміти її неможливість.

Затвердження проєкту

Після розроблення проєкт землеустрою передають до органу місцевого самоврядування на затвердження. Це може бути міська, сільська, селищна рада народних депутатів або центр об’єднаної територіальної громади. На черговій сесії органу місцевого самоврядування буде прийняте рішення про затвердження вашого проєкту або надання відмови в цьому питанні. До речі, у вас завжди є можливість оскаржити відмову в судовому порядку.

Якщо ділянка знаходиться за межами населеного пункту, то проєкт має бути затверджений місцевою об’єднаною територіальною громадою. Раніше цим питанням займалася районна державна адміністрація — вона видавала розпорядження про затвердження проєкту.

Отримання витягу з Державного земельного кадастру

Після затвердження проєкту треба подати його на розгляд кадастровому реєстратору. Для цього можна звернутися в місцевий ЦНАП. Відомості необхідно внести до ДЗК — Державного земельного кадастру.

Кадастровому реєстратору, крім проєкту, необхідно надати також обмінний файл (формат XML). У ньому мають міститися дані, що спростять фахівцю внесення відомостей до ДЗК. Проведення такої процедури кадастровим реєстратором безплатне.

Внесення в реєстр речових прав нового цільового призначення

З Державного земельного кадастру до реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про нове цільове призначення земельної ділянки буде передано автоматично, ваша участь не знадобиться.

Наслідки використання земельної ділянки не за цільовим призначенням

Відповідність фактичного використання територій їхньому цільовому призначенню контролюють інспектори Держгеокадастру, вони мають право не тільки перевіряти всі потрібні документи, а й здійснювати безперешкодне обстеження ділянок у користуванні або володінні як юросіб, так і фізосіб.

У разі використання землі не за цільовим призначенням можливе примусове припинення прав на ділянку (мова йде не тільки про власність, а й про користування) у судовому порядку. В цьому випадку керуються статтею 143 Земельного кодексу України.

Однак, якщо звернутися до Кодексу України про адміністративні правопорушення, можна дізнатися, що за порушення правил використання землі є відповідальність. Штраф складає 5–25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у випадку порушення громадянами та 15–30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у випадку порушення посадовими особами.

Якщо нецільове використання земельної ділянки поєднується з порушенням інших норм (наприклад, законодавства про охорону навколишнього природного середовища), треба відповідати й за іншими статтями 7 Глави Кодексу України про адміністративні правопорушення. Найбільш реалістичним наслідком подібних дій буде саме адміністративна відповідальність.

Є й кримінальна відповідальність за подібні порушення, але тільки в разі встановлення таких складів злочину, як:

• безгосподарське використання ділянки, що призвело до втрати родючості землі;
• псування або забруднення земель відходами або іншими речовинами, що мають негативний вплив на здоров’я, життя людей або шкідливі для довкілля;
• виведення земельної площі із сільськогосподарського обороту;
• порушення структури ґрунту;
• змивання гумусного шару.

Передбачена кримінальна відповідальність і за інші екологічні злочини, детально ознайомитися з переліком можна в 8 розділі особливої частини Кримінального кодексу України. Також можна ознайомитися з Реєстром судових рішень, де є інформація, як часто настає така відповідальність.