Усе, що потрібно знати про маркування пластикових виробів

Чи знаєте ви, що є близько 150 різновидів пластику? Залежно від складу будуть відрізнятися й способи використання та утилізації цього матеріалу. Поговоримо про найрозповсюдженіші різновиди пластикових виробів.

Навіщо потрібно знати маркування пластмасових виробів?

Маленький символ у вигляді трикутника зі стрілочками насправді має суттєве практичне значення. Розбираючись у трактуванні маркування, ви отримаєте таку важливу інформацію про пластик:

• можливості використання, як тари для харчових продуктів;
• максимальна температура безпечного нагрівання (а відтак і використання для мікрохвильової печі, миття в посудомийній машині);
• рекомендація щодо одноразового чи багаторазового застосування;
• безпечність для здоров’я;
• особливості перероблення та утилізації.

Знання про маркування пластикового посуду знадобляться людям, які піклуються про своє здоров’я та довкілля. Позначки на пластику допоможуть зрозуміти, у яких цілях можна використовувати той чи інший виріб.

Види маркування пластику

Крім позначення латиницею, маркування також має кириличний відповідник та закріплену за ним цифру. Розглянемо розшифровку найбільш популярних різновидів.

PET (1)

Це поліетилентерефталат, який позначається цифрою 1. Ідеться про харчовий пластик — маркування свідчить, що цей матеріал застосовують для пляшок, пакетів, інших місткостей, в які фасують молоко, кефір, соки, газовані напої тощо. Водночас матеріал також актуальний для сипучих продуктів.

Маркування харчового пластику (PET) означає, що така пластмаса добре піддається переробленню та є безпечною для здоров’я. Але максимальна температура нагрівання складає +70°C, тобто мікрохвильовка чи посудомийка під забороною.

HDPE (2)

Якщо бачите напис HDPE, то це поліетилен високого тиску. Він також може застосовуватися для харчових продуктів, хоча на цьому сфера його використання не закінчується. У тарі з ПВД (цифра 2) можна побачити воду, молоко, а також відбілювачі, мийні засоби, шампуні, машинні оливи тощо.

Поліетилен високого тиску заборонено нагрівати до температури вище +80°C, тобто не можна в мікрохвильовці, але дозволено в посудомийній машині. Місткості з HDPE підійдуть для перероблення та вторинного використання.

PVC (3)

Полівінілхлорид заборонено використовувати в безпосередньому контакті з їжею, яку будете одразу вживати. Водночас для пакування сипких продуктів та харчових жирів він підходить. Це товстий матеріал, якому знаходять широке застосування і у технічній сфері. З нього виготовляють меблі, труби, шланги, клейонки, пакування для мийних засобів тощо.

PVC вважають найбільш універсальним видом пластику — навіть є думка, що ми зараз живемо в епоху полівінілхлориду. Але варто пам’ятати, що саме цей синтетичний матеріал вважають найбільш небезпечним. Проблема полягає в тому, що він практично не утилізується, а в процесі спалювання виділяє діоксини — речовини, які несуть смертельну небезпеку для здоров’я.

PVC не можна спалювати, також він не піддається переробленню. Максимальна температура нагрівання складає +60°C.

LDPE (4)

Інша назва цього пластику — PELD. Це поліетилен високого тиску (низької щільності), що може застосовуватися в харчовій промисловості. Такий пластик відрізняється еластичністю і гладкістю. З нього виготовляють пакети, плівки, іграшки, лінолеум, кришки, DVD- та CD-диски, засоби особистої гігієни тощо.

Поліетилен низької щільності може рватися під час натягування. Водночас перевага LDPE полягає в тому, що для пакування харчових продуктів він є найбільш безпечним. Матеріал є багаторазовим, витримує температуру до +80°C та дозволений для перероблення і вторинного використання.

PP (5)

Поліпропілен — безпечний, термостійкий та міцний матеріал. Вироби з ПП можуть контактувати з їжею, розігріватися в мікрохвильовій печі, митися в посудомийці. Дозволена температура нагрівання сягає +95°C.

З поліпропілену виготовляють одноразовий посуд, контейнери, пляшки тощо. Вироби є багаторазовими та можуть перероблятися. Проте проблема полягає в тому, що під час знезараження, видалення нальотів і запахів можуть виникнути складнощі.

PS (6)

PS — це полістирол. Його потенційна небезпека полягає в наявності такої речовини, як стирол. ПС застосовують для виготовлення пінопласту, піддонів, ланч-боксів, одноразових тарілок і склянок. Для зберігання їжі можна використовувати тільки ті вироби цієї категорії, на яких нанесено значок келиха з виделкою.

Варто пам’ятати, що під час нагрівання полістирол виробляє канцерогенну речовину. Те ж відбувається, якщо налити в такий посуд алкогольний напій. Перероблення PS можливе, однак спосіб визначається залежно від стану. Найрозповсюдженішим варіантом є гранулювання.

OTHER (7)

Позначка OTHER використовується для сумішей різних полімерів. Із нього виготовляють багатошарові пакування. Але небезпека полягає в тому, що в результаті миття чи тривалого застосування можливе виділення бісфенолу А, що небезпечний для здоров’я. Зазвичай такий матеріал не переробляється.

Водночас до групи під номером 7 належить і безпечний преміальний пластик — трітан. У його складі відсутній бісфенол А, а застосування в харчовій промисловості повністю дозволено.

Як дізнатися тип пластику

Дізнатися, який саме тип пластикового виробу тримаєте в руках, дуже легко. Для цього достатньо перевернути тару, і на звороті ви побачите три стрілки, що утворюють трикутник. Усередині цього знаку розміщено цифру від 1 до 7, а внизу розташований код латиницею. Просто звіртеся з викладеною вище інформацією щодо різновидів пластику, і ви дізнаєтеся всі особливості матеріалу.

Куди можна здавати пластик на перероблення?

Що дадуть вам знання про види пластику? Його маркування передбачає також дані стосовно особливості перероблення. Тобто є матеріали, що можна повторно використовувати після спеціальної обробки. Також є тара, що потребує безпечної утилізації. Якщо ви розбираєтеся у видах пластику, це стане першим маленьким кроком на шляху до екологічної свідомості та позиції Zero Waste (нуль відходів).

Питання перероблення пластику легше вирішити у великих містах. У багатьох українських населених пунктах уже створені сортувальні станції, на яких працюють волонтери. Також розроблені спеціальні екомаршрути прямування транспорту, що збирає відходи для перероблення. Пункти збору можна знайти й біля великих супермаркетів.

Рішення для маленьких населених пунктів — організація гуртового відправлення (наприклад, за допомогою пошти). Крім цього, знайти людей, що займаються збором, переробленням чи безпечною утилізацією пластику можна завдяки OLX.

Екосвідомість — це справжня філософія та спосіб мислення. Перероблення та знання про різновиди пластику — лише півміра, адже кількість циклів повторного використання все одно обмежено. Саме тому людям, які турбуються про довкілля, варто також шукати альтернативи пластику та відповідально ставитися до покупок (наприклад, брати багаторазові тканинні пакети замість пластикових). Такі прості рішення допоможуть зробити майбутнє нашої планети набагато кращим.