«Наші клієнти – підприємці, які розпочинають бізнес навіть під час війни»: як DrevTrest продає на OLX

2033

Оновлено:15 Червня 2022Опубліковано:11 Травня 2022

Додати
до обраних

Поділитися

Валентина ШимковичАвтор

Продовжуємо серію статей про підприємців та їхні бізнеси, які не припинили працювати під час воєнного стану.

Іван Анісенко з Харкова – засновник компанії DrevTrest, яка виготовляє електричні коптильні з натурального дерева. Таке обладнання використовують, щоб коптити м’ясо, рибу, птицю, овочі та сири без хімічних добавок і підсилювачів смаку.

В інтерв’ю для блогу OLX Іван розповів, які клієнти цікавляться коптильнями, як компанія переживає втрату виробничого цеху через війну та як планують відновити роботу у новому регіоні.

Серед клієнтів – ресторатори та фермери

Ми виготовляємо електричні коптильні для холодного та гарячого копчення. У виробництві використовуємо натуральне дерево – вільху або сосну. Пропонуємо покупцям базові моделі або ж з розширеними можливостями: до прикладу, можемо обладнати коптильню конвекцією, внутрішньою підсвіткою, колесами для транспортування.

Серед наших клієнтів – як дачники та власники приватних будинків, які коптять їжу для себе, так і підприємці, чий бізнес заробляє на виготовленні та продажу копчених і в’ялених продуктів. Частина таких покупців мають власні ресторани, решта – тримають ферми та постачають свої копченості як на український ринок, так і за кордон: у Німеччину, Португалію тощо.

Хтось розглядає копчення як спосіб запастися їжею тривалого зберігання, а дехто – як можливість розпочати власний бізнес навіть зараз, під час війни.

Дачники зазвичай беруть невеликі коптильні за 6-15 тис. грн з обсягом завантаження до 10 або 25 кг. Натомість підприємцям потрібне більше обладнання, щоб виготовляти відразу 40 або 60 кг продукції. Такі моделі коштують 15-20 тис. грн.

До війни у нашій команді працювало 10-12 людей: двоє менеджерів з продажу та майстри в цеху. Щомісяця ми виробляли та продавали близько 100 коптилень.

Через обстріли втратили цех

У перші дні війни майже вся наша команда виїхала з Харкова, адже там почалися обстріли. Близько місяця бізнес не працював. Але наприкінці березня, коли в місті стало спокійніше, ми вирішили повернутися до роботи. І дізналися, що у наш цех влучила ракета.

Частину обладнання вдалося дістати з-під завалів. Наш старший майстер забрав його у свій приватний будинок, аби продовжувати виробництво. Проте в домашніх умовах неможливо обладнати повноцінний цех, та й один робітник не може працювати так само ефективно, як команда. Тому строки виготовлення значно сповільнилися: якщо раніше ми виробляли одну коптильню за три-чотири дні, то зараз це займає близько двох тижнів.

Будемо насамперед фокусуватися на виготовленні обладнання саме для підприємців.

Також наразі є проблеми з логістикою: після того, як снаряд влучив у розподільчий термінал Нової пошти, доставка працює нестабільно.

Загалом у березні та квітні продали близько 20 коптилень – здебільшого це вироби, які зберігалися на нашому складі ще з довоєнного часу. З кожного проданого товару надсилаємо 500 грн на ЗСУ – це наш внесок у наближення перемоги.

«Наші клієнти – підприємці, які розпочинають бізнес навіть під час війни»: як DrevTrest продає на OLX — Іван Анісенко, засновник компанії DrevTrest

Попит на коптильні залишається високим

Якби ми мали змогу працювати у цеху та виготовляти більше виробів, то мали би більше продажів. За моїми спостереженнями, попит на коптильні залишається приблизно таким самим, як до війни. Здебільшого – за рахунок жителів західних та центральних областей України, де немає бойових дій.

Хтось розглядає копчення як спосіб запастися їжею тривалого зберігання, яка не зіпсується, якщо в місті чи селі пропаде електрика. А дехто – як можливість розпочати власний бізнес навіть зараз, під час війни. Адже для цього достатньо мати відносно невеликий стартовий капітал – до 20-30 тис. грн. І частка покупців, які запускають власне виробництво копченостей, постійно зростає.

Водночас і ми реагуємо на зміну попиту – будемо насамперед фокусуватися на виготовленні обладнання саме для підприємців. Тож наразі змінюємо конструктивні параметри, щоб нові моделі мали більшу зносостійкість.

Я впевнений, що війна – не привід закривати бізнеси. Навпаки, варто шукати нові можливості.

Щоб якнайшвидше відновити повноцінне виробництво, я шукаю цех у Хмельницькому: там у мене є друзі, які готові допомогти з переміщенням бізнесу. Але, як виявилося, досить багато виробництв також «переїжджають» у цей регіон, тому знайти приміщення – непроста задача.

Щодо команди, навряд чи ми зможемо працювати у такому самому складі, як до війни: більшість людей роз’їхалися у різні міста України – або ж, навпаки, не готові залишити Харків. Проте кілька майстрів все ж таки погодилися переїхати до Хмельницького, щоб працювати у новому цеху – «ядро» команди вже напоготові.

На ринку вже відчувається товарний голод

OLX – один з основних каналів наших продажів. Зазвичай ми публікуємо близько 100 оголошень на місяць. Для 50% найбільш популярних моделей активуємо рекламний набір «Швидкий продаж». Щомісяця витрачаємо на розміщення та просування позицій 7-10 тис. грн.

Проте зараз, поки ми не маємо змоги виконувати багато замовлень, я прибрав дві третини оголошень. Сподіваюся, невдовзі знайдемо цех, повернемося до звичайної роботи – та знову розмістимо на платформі повний асортимент виробів.

Строки виготовлення значно сповільнилися: якщо раніше ми виробляли одну коптильню за три-чотири дні, то зараз це займає близько двох тижнів.

Також у планах – відновити роботу сайту. Там був онлайн-калькулятор, який дозволяв порахувати ціну коптильні, враховуючи змінні характеристики. Зазвичай наші клієнти переходили з OLX на сайт, визначалися з характеристиками та ціною, а потім поверталися на платформу, щоб оформити замовлення.

Я впевнений, що війна – не привід закривати бізнеси. Навпаки, варто шукати нові можливості. Приклад цього – як наші клієнти, які у цей непростий час розпочинають продажі копченої продукції, так і мій власний досвід – адже я бачу, що людям потрібні різні товари. Ба більше, через закриття виробництв у східних та південних регіонах уже можна говорити про товарний голод.

Тому підприємцям варто не боятися та пробувати: розміщувати оголошення, активувати рекламу, аналізувати відгук аудиторії – і зрештою знайти саме ту нішу, яка матиме попит.