Продовжуємо серію статей про підприємців та їхні бізнеси, які не припинили працювати під час воєнного стану.
Петро Шимков з Тернопільщини – майстер з виготовлення аксесуарів зі шкіри та засновник інтернет-магазину Skipper з товарами власного виробництва. Серед них – шкіряні гаманці, сумки, ключниці, ремені, обкладинки для документів тощо.
В інтерв’ю для блогу OLX Петро розповів, як зацікавився пошиттям шкіряних аксесуарів, які вироби мають найбільший попит під час війни та за рахунок чого можна масштабувати бізнес у найближчому майбутньому.
Хобі переросло у власний бізнес
Я займаюся виробами зі шкіри більш ніж три роки. До того, як започаткувати власну справу, продавав на ринку китайські гаманці. Але одного разу побачив в інтернеті відео про виготовлення шкіряних аксесуарів і дуже зацікавився. Придбав пару шматочків шкіри та інструменти для її обробки – і пошив свій перший гаманець. Але через брак досвіду виріб вийшов не надто вдалим.
На деякий час я закинув це заняття, але продовжував дивитися ролики різних майстрів. Водночас мене не полишала думка про свою справу. Тож я наважився на ще одну спробу, обрав простішу модель. І після цього вже не зупинявся: постійно вчився та практикував.
Людям потрібно розвиватися, вчити інших, не боятися створювати робочі місця. Я вірю, що у нас все попереду.
Моїми першими покупцями стали друзі та знайомі, а невдовзі почав торгувати в інтернеті, зокрема на OLX. Спочатку поєднував бізнес зі звичайною роботою, але на все не вистачало часу – потрібно було обирати. Власна справа тоді не приносила такий дохід, як робота найманим працівником, але я мав запас грошей на деякий період. Тому все ж таки вирішив звільнитися, щоб приділяти весь час створенню аксесуарів.
Кількість продажів залежить від сезону. Подекуди надсилаю 1-2 посилки на день, подекуди – і 5-10. Пікові періоди – перед різноманітними святами, адже багато людей купують шкіряні вироби на подарунки. На виготовлення одного виробу я витрачаю в середньому три години.
Усі замовлення отримую з інтернету. Запускати фізичний магазин немає сенсу, адже я живу та працюю у Ланівцях, маленькому містечку Тернопільської області, і серед місцевих жителів немає попиту на аксесуари, пошиті вручну. Здебільшого моїми товарами цікавляться покупці з великих міст, як-от Київ, Дніпро, Одеса.
Зріс попит на сумки та холдери для документів
Протягом перших двох тижнів від початку війни у мене взагалі не було продажів. Але з середини березня попит почав відновлюватися. У квітні виконав приблизно таку саму кількість замовлень, як у довоєнні місяці.
За моїми спостереженнями, наразі трохи змінилася географія клієнтів – на користь західних областей та міст-мільйонників. Є зміни і за категоріями товарів. Приміром, люди почали частіше купувати невеличкі сумки та холдери для документів, адже змушені постійно носити їх з собою. Продажі ж ременів, навпаки, знизилися. Зазвичай навесні їх замовляли на випускні та весілля, а зараз пишні святкування не на часі.
OLX дозволяє продавати без значних грошових вкладень – можна почати фактично з нуля.
Я ще не відчув проблем із замовленням матеріалів, адже встиг придбати велику партію ще перед війною. Але, ймовірно, найближчим часом доведеться стикнутися зі складнощами: останнім часом ціни на матеріали зросли на 20-30%. Вартість фурнітури, яку завозять з-за кордону, змінюється ледве не щодня – це пов’язано із ускладненнями логістичних ланцюгів.
Я намагатимуся до останнього утримувати довоєнні цінники – адже якщо зміню вартість, це може негативно відобразитися на продажах. Але працювати у мінус теж не можу, тому рано чи пізно ціни все ж таки доведеться підвищити.
Ще одна проблема – нестабільна робота поштових операторів. Інколи доставка триває більше тижня, а кілька моїх посилок в регіони, близькі до місць бойових дій, у дорозі вже місяць. Через такі затримки частішають випадки, коли людина, не дочекавшись товару, купує аналоги в офлайн-магазинах.
Планую розширятися та продавати гуртом
OLX – це мій основний канал продажів. Раніше я ще розвивав сторінки у соцмережах, але зрештою від цього відмовився: задачі з просування займали дуже багато часу, а реклама коштувала занадто дорого. OLX же дозволяє продавати без значних грошових вкладень – можна почати фактично з нуля.
Щомісяця я розміщую на платформі 40-50 оголошень. Майже всі позиції просуваю з допомогою рекламного набору «Турбо продаж». Крім того, для найбільш популярних товарів додатково активую послугу з підняття вгору списку – щоб мої вироби завжди були на видноті. Що більше вкладаюся у рекламу, то більше продажів отримую. Загалом витрачаю на розміщення та просування оголошень близько 3 тис. грн на місяць.
З середини березня попит почав відновлюватися. У квітні виконав приблизно таку саму кількість замовлень, як у довоєнні місяці.
У майбутньому я планую розширювати бізнес. Я вже давно отримую багато запитів про те, щоб продавати свої вироби гуртом. Але для цього потрібно дати партнерам нижчу вартість, ніж у роздріб. Самотужки я не встигатиму відшивати таку кількість товарів, щоб продажі за гуртовою ціною були рентабельними. Тож задумуюся про те, щоб найняти одного чи кількох помічників.
Поки що не поспішаю з цим, адже щоб своєчасно виплачувати команді зарплату, потрібно мати стабільний рівень продажів – а через війну дуже складно щось прогнозувати.
Щодо найближчих планів, хочу додати до свого асортименту серію гаманців з патріотичною українською символікою. Зараз це стає дедалі актуальнішим.
Моя мрія – щоб в Україні було більше свого виробництва, а не лише імпортного. Для цього людям потрібно розвиватися, вчити інших, не боятися створювати робочі місця. Я вірю, що у нас все попереду. Головне – мати терпіння та натхнення.
Попередні історії бізнесу:
«Війна – не привід не вітати дитину з днем народження»: як «Карлотека» продає на OLX у воєнний час
«Попит на деякі позиції зріс утричі»: як USATools продає на OLX під час війни
«Головне – зважати на потреби клієнтів»: як Triniti продає на OLX під час війни
«Розширив асортимент під потреби військових»: як Smart-home.com.ua продає на OLX під час війни
«Найближче завдання – не заробити, а зберегти»: як PixoPhone продає на OLX під час війни
«Безкоштовно віддали ЗСУ спальників на 300 тис. грн»: як Arvisa працює в Харкові під час війни